2019-05-09 22:32:35
Антоніна Склренко
Минулого тижня в селі Королин Мостиського району мешканці забили на сполох. Майже впритул до їхніх житлових будинків фермери вночі кропили поля ріпаку. Від розпилених хімікатів в повітрі стояв нестерпний сморід. Люди переживають, що саме через них хворіють їхні діти.
«Була Великодня субота, 3 година ночі. 30 метрів від житлового будинку та 5 від городу. Хто відповідає за норми, яких потрібно дотримуватись? Для кого писані закони? Сил вже просто нема. Шкода, що я не записала, як агроном зі мною розмовляв. Таких слів в свій адрес я ще не чула», – написала у Фейсбук місцева мешканка Мар’яна Захарчук.
У коментарях жінку підтримали і інші жителі району. Писали, що після кроплення ріпаку у їхніх селах в повітрі стояв запах топленої пластмаси. Наступного дня діти жалілися на печіння в очах та кашель.
А сьогодні схоже повідомлення з’явилося у групі Кам’янка-Бузької. Люди написали, що біля села Тадані приїхали вантажівки з цистернами хімікатів. Також жаліються на неприємний запах.
Чи насправді небезпечні хімікати, якими агрономи обприскують зараз поля, lmn поцікавилася в екологів.
«Аграрії, щоб спростити собі життя і мати добрі врожаї, зараз використовують хімічні препарати практично від усіх проблем. Кроплять рослини від комах, гризунів, бур’янів, грибків. Препарати мають різні складові – безпечні і з вмістом канцерогенів, – пояснює Катерина Норенко, еколог МБО “Екологія-Право-Людина”. – Якщо люди підозрюють, що фермери використовують незаконні препарати чи у надмірній кількості, мають повне право звернутися до Держпродспоживслужби. Її представники мали би приїхати на місце, взяти аналіз та надати висновки, що саме відбувається. Чим кроплять, яка концентрація препарату і таке інше. Останній оновлений пестицидний реєстр дозволяє близько 10 тисяч препаратів. Це дуже багато. Але часто відбувається і так, що за документами зазначений один препарат, а використовується інший. Ця служба мала би таке виявляти.
Тенденція окроплення полів в нічний період з’явилася через бджолярів. Вони скаржились, що у них масово мруть бджоли. Але тут ніякого ефекту немає. Адже комахи гинуть не від того, що їх кроплять вдень, а від того, що вони потім сідають на окроплений цвіт рослин. Труяться і через день-два.
Зараз багато говорять про те, що на півдні нашої держави, в агрорегіонах, набагато вищий показник онкозахворювання серед населення, ніж в північних, де здебільшого лісові масиви. Але це тільки статистика, поки ніхто не корелював – чи тут є якийсь зв’язок із пестицидами чи немає. Просто голі факти. Причин може бути багато».
Еколог каже, згідно норм, аграрії повинні кропити поля в суху безвітряну погоду. Під час дощу хімікати потрапляють у ґрунт і поверхневі води, а з рослин фактично змиваються. Правда, у цьому випадку дощ може очистити забруднене повітря тими ж хімічними випарами.
Аграрії також зобов’язані за три дні до початку робіт повідомити населення про місце і строки використання пестицидів. Щоб місцеві могли утриматись від власних сільськогосподарських робіт на полі. Бджолярі майже на тиждень мають перенести свою пасіку на відстань не менше ніж 5 км. А власники худоби не випасати її ближче ніж за кілометр від окроплених полів.
Окропляти поле аграрії не мають права ближче, ніж за півкілометра від житлових будинків, якщо використовують вентиляторне обприскування. І не менше як 300 м, якщо кроплять за допомогою шлангу.
До речі, щоби Держпродспоживслужба прийняла скаргу від заявника, необхідно у зверненні вказати своє прізвище, ім’я, по-батькові, місце проживання та паспортні дані. Надати інформацію, де саме відбулося порушення та до чого воно призвело. В разі неповної інформації служба може не виїхати на перевірку.
Фото: О.Борис Гороховський Кам’янка-Бузький район
джерело: ЛМН
