ДВАДЦЯТІ "КОЗАЦЬКІ ЗАБАВ??" ДДПУ

З традиційної дегустації козацького кулешу розпочалися "Козацькі забави-2014" студентів Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. На спортивному майданчику вузівських гуртожитків зібралося понад сто сорок безпосередніх учасників з усіх факультетів і у декілька разів більше вболівальників (додайте ще й тих, хто спостерігав за змаганням з вікон своїх студентських помешкань). Свято відбувалося у переддень Покрови Пресвятої Богородиці- небесної хранительки українського духу і величі фізичної спромоги наших співвітчизників від покоління до покоління.

У розмові з нашим кореспондентом проректор Ю.Л. Кишакевич відмітив, що "Козацькі забави" проводяться, справді, вже традиційно- у перші осінні місяці навчального року, але цьогоріч вони надзвичайно актуальні: віроломна агресія північного сусіда вимагає від нас якнайвищого рівня готовності до оборони рідної країни. І діти, і жінки повинні мати належну фізичну підготовку, бути здатними до оборони. Через те "Козацькі забави"- перший крок до справжньої підготовки дітей, жінок, дорослого населення до оборони свого рідного краю.

Чимало різноманітних спритностей демонстрували учасники цьогорічного турніру:
починаючи з піднімання понад 30-кілограмової колоди (мабуть, 100-разовий показник не є випадковим рекордом саме історичного факультету), метання довбні на відстань (між іншим, були там й іменні рекорди- присвячені, звичайно, коханим дівчатам- власне, очевидно, на їхню честь гучно бабахнула свіжонапомпована шина автівки у сервісному павільйоні по сусідству зі спормайданчиком), перерізання колоди на швидкість, перетягування линви (доречі, щойно придбаної для таких випадків і саме на цьогорічних забавах випробуваної), вдатність до партнерства з коромислами, по вінця наповненими водою і, звичайно ж, конкурс отаманів команд- справжніх гераклів, для яких такий подвиг, здавалося, є настільки буденним явищем, що вони самі й не особливо напружувалися, аби встановити заново, чи повторити власні рекорди. Тому напутнє, перед стартом, побажання незмінного профкомівського голови Ігоря Гівчака "досягти успіху фізичного у поєднанні зі спортивним інтелектом" збулося.

- Такі заходи є складовою частиною фізичного і патріотичного виховання. Хоча й немає тепер у вузі військової кафедри, та наші юнаки і дівчата можуть, паралельно з цивільною підготовкою, навчатися в Академії сухопутних військ у Львові, вже будучи підготовленими. Щороку з десяток наших випускників стають студентами цього навчального закладу.

Підбиваючи підсумки і веселого й корисного спортивного студентського свята, заступник декана факультету фізичного виховання Наталя Кізло зауважила, що важлива не настільки кількість учасників, а дух змагань- дух козацтва, дух перемоги, дух вільних людей, котрі знають, чого хочуть і вміють боротися за своє майбутнє. У змаганнях брали участь факультети університету- 10 факультетів по 14 учасників. "Козацькі забави"- внутрішньоуніверситетські змагання, вони продовжують традиції спортивної слави нашого міста авторства Ярослава Поповича, Вероніки Сенюх, Дениса Іваницького, Володимира Білеки, Оксани Сотрихіної... "Козаки не переводяться в Україні, дух вільного козацтва досі притаманний нашим людям"- каже пані Наталя. Між іншим, дотримуючись правил спортивної чесності, організатори не виставили для участі в "Козацьких забавах" факультет фізичного виховання. "Ми були б по за конкуренцією, а хотілося дати шанс командам всіх факультетів"- зауважила Наталя Кізло.- Відтак, підсумок цього тригодинного і партнерства і суперництва водночас, наступний:
6 місце зайняла дружна, потужна, весела, життєрадісна команда музпедфакультету. Молодці. Трішки не пофортунило, зате успіх їх таки не оминув в окремих видах змагання.
На 5 місці, попри велику щільність результатів, зайняла команда Інституту іноземних мов.
4 місце- біологічний факультет.

Третіми призерами стали спортовці соціально-гуманітарного факультету.
Другий переможний результат- історичний факультет.

1 місце- Інститут фізики і математики, економіки та інноваційних технологій.
"Козацькі забави-2014" завершилися спільним виконанням Гімну України. Національна пісня в таких випадках звучить особливо велично, і кожна юна чи молода рука, міцно і з любов"ю пригорнута до серця,- наче палкий талісман незламності українського духа!

Руслан Антоник