Як Українська революція заклала фундамент національної освіти і науки

У період Української революції 1917-21 років становлення освіти стало однією з базових засад державотворення. Про те, як це відбувалось, розповіли учасники Експертного обговорення “Українська освіта і наука у час першої Незалежності у ХХ столітті“.

Доктор педагогічних наук, професор, дійсна членкиня (академік) НАПН України, почесна директорка та головна наукова співробітниця Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського Лариса Березівська серед здобутків в освітній сфері виділила низку кроків. Перший – створення національного органу управління – Генерального секретаріату освіти на чолі з Іваном Стешенком. Також важливо, що тоді вперше на державному рівні було виділено департамент дошкільної освіти.

Було розпочато процес розробки та прийняття власних законів, зокрема про управління освітою, які передбачали децентралізацію та врахування інтересів національних меншин. За часів Директорії вдалось схвалити Закон про безплатне обов’язкове навчання, що суттєво випередило радянські ініціативи.

Велику роль у державотворенні та просвітницькій діяльності відіграло товариство «Просвіта». Воно стало тим фундаментом громадських реформ, на якому базувалися освітні ініціативи українських урядів.

У цей період спостерігався надзвичайно динамічний розвиток мережі товариства. Якщо на початку 1917 року діяло близько 1000 осередків, то наприкінці визвольних змагань їх кількість перевищила 4000, що свідчить про глибоке охоплення різних куточків України.

Діячі «Просвіти» були ідеологами української національної школи, активно працюючи над концепціями виховання, створенням бібліотек, розвитком хорів та популяризацією української книжки як засобів формування ідентичності.

Одним із ключових освітянських здобутків того часу став проєкт Єдиної школи. Його розпочали розробляти діячі Товариства шкільної освіти, очолюваного педагогом і митцем Петром Холодним. До роботи також долучилися провідні вчені та освітяни того часу, зокрема Володимир Науменко. В основу було покладено інноваційну ідею12-річної структури шкільної освіти. Система передбачала поділ на три рівні: початкову (1-4 класи), середню (4-8 класи) та профільну старшу школу (9-12 класи). Розробники спиралися на найкращий світовий досвід, прагнучи побудувати гуманістичну та дитиноцентричну національну школу.

У контексті обговорення освітніх реформ періоду Української революції доктор педагогічних наук, директор Педагогічного музею України та головний науковий співробітник ДНПБ України імені В. О. Сухомлинського Олександр Міхно звернув увагу на те, що в роки визвольних змагань спостерігався справжній ренесанс українського книговидання, і помітну роль в цьому відігравала навчальна література, адаптована до нової української програми.

За його словами, тогочасна влада приділяла серйозну увагу вчителю як головному суб’єкту реформ. Обговорювалися питання заробітної плати, системи пенсійного забезпечення з коефіцієнтами за вислугу років, а також підтримка педагогів у боротьбі з професійним виснаженням. Підготовка та підтримка вчительства були визнані фундаментальними завданнями державотворення. Основними механізмами професійного розвитку педагогів були українознавчі курси, педагогічні академії, підтримка статусу вчителя та професійні дискусії. Важливим елементом підвищення кваліфікації були вчительські з’їзди.

Активна діяльність таких організацій, як наукове товариство імені Шевченка та «Просвіта», створила інтелектуальне середовище, необхідне для майбутнього заснування Академії наук України. На цьому у своєму виступі зупинився історик науки, доктор фізико-математичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України Василь Шендеровський.

На його думку, становлення Академії стало закономірним результатом багаторічної діяльності наукових інституцій, зокрема Наукового товариства імені Шевченка та Українського наукового товариства, заснованого Михайлом Грушевським. Між ним та Володимиром Вернадським і Миколою Василенком, які прагнули європейського зразка з розвитком природничих наук, точилася дискусія. Зрештою, було реалізоване саме бачення розвитку природничих наук.

Повне відео розмови - за посиланням

Захід відбувся у рамках проєкту “Перша Незалежність України: уроки для сьогодення” за фінансової підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”