У цьому пораднику викладено основні рекомендації штабам і командирам підрозділів місцевої самооборони, волонтерам та органам місцевого самоврядування.
Корисним буде цей порадник і для штабів та командирів військових підрозділів, підрозділів Національної гвардії та МВС.
Рекомендації слід застосовувати творчо, відповідно до конкретних цілей і завдань з врахуванням ґрунтовної підготовки та навчання особового складу.
i. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Спеціальна (спільна) операція – це сукупність погоджених і взаємозалежних за метою, часом і місцем оперативних (оперативно-тактичних), режимних, слідчих заходів і бойових дій, проведених за єдиним замислом з метою виявлення, затримання або ліквідації терористичних (іррегулярних) збройних формувань у визначених районах.
До проведення спеціальних операцій можуть залучатися військові частини та підрозділи Збройних Сил України, підрозділи інших військових формувань міністерств і відомств, які створені відповідно до законів України.
Порядок проведення спеціальних операцій залежить від умов обстановки і, головним чином, від складу та характеру дій терористичних (іррегулярних), незаконно створених збройних формувань, наявності сил і засобів, характеру місцевості тощо.
У будь-якому випадку терміни їх проведення повинні бути обмеженими, а якість ведення бойових дій має забезпечувати максимально ефективне застосування засобів ураження, мінімальні втрати військ і місцевого населення.
Операція може проводитися:
пошуком у блокованому або неблокованому районі;
оточенням;
блокуванням з подальшим штурмом населеного пункту;
переслідуванням;
засідкою;
розвідувально-пошуковими, розвідувально-штурмовими та ударними діями;
вистежуванням лідерів найбільш активних груп, терористичних (іррегулярних) угруповань;
із залученням тактичної та армійської авіації, снайперів і груп спеціального призначення, підрозділів розвідки тощо.
До вирішення завдань спеціальної операції залучаються: загальновійськові частини та підрозділи, військові частини та підрозділи РВіА, тактичної і армійської авіації, які об’єднуються в тактичні групи (ТГ) та складають їх основу.
Тактична група – тимчасово створене, як правило, на основі механізованих (парашутно-десантних, десантно-штурмових, морської піхоти) військових частин (підрозділів) військове формування з необхідними силами і засобами підсилення, призначене для вирішення завдань щодо припинення (локалізації) дій терористичних (іррегулярних) груп, бандитських і інших незаконно створених збройних формувань (НЗФ) у зоні збройного конфлікту.
Склад тактичної групи, залежно від обстановки, що склалася, може включати:
розвідувальну роту і розвідувальні групи, які діють в інтересах полкової тактичної групи,
штатні підрозділи зв’язку, підрозділи для забезпечення зв’язку зі старшим командиром (начальником),
підрозділи зв’язку оперативних груп артилерії, авіації, військових частин і підрозділів внутрішніх військ МВС і ДПС (залучаються на період спільних дій),
штатні ремонтні підрозділи, ремонтно-евакуаційні групи старшого командира (начальника),
штатні тилові підрозділи, автомобільні та медичні підрозділи старшого командира.
У всіх випадках дії бригадної (полкової) тактичної групи підтримуються за викликом ударами ракетних військ, авіації, вогнем артилерії і інших вогневих засобів, які входять до складу об’єднаного угруповання.
Бойові дії бригадної (полкової) тактичної групи оперативно та достовірно забезпечуються даними космічної, повітряної, військової і спеціальної розвідки на всю глибину завдань, які вирішуються;
батальйонної тактичної групи:
2 механізовані (парашутно-десантні, десантно-штурмові, морської піхоти) роти,
відділення радіаційної і хімічної розвідки, інженерно-саперне, інженерно-технічне, інженерно-дорожнє відділення, відділення розмінування, взвод загородження,
1-2 розвідувальні взводи,
штатні підрозділи зв’язку, підрозділи для забезпечення зв’язку зі старшим командиром (начальником), підрозділи зв’язку оперативних груп артилерії, авіації, підрозділів внутрішніх військ МВС і ДПС (залучаються на період спільних дій),
штатні ремонтні підрозділи, ремонтно-евакуаційні групи старшого командира (начальника),
штатні тилові підрозділи,
автомобільні та медичні підрозділи старшого командира.
У всіх випадках дії батальйонної тактичної групи підтримуються за викликом командира ударами авіації, вогнем артилерії і інших вогневих засобів, які входять до складу об’єднаного угруповання.
Командир батальйонної тактичної групи оперативно забезпечує даними розвідки старшого командира (начальника) відповідно до визначених завдань;
ротної тактичної групи:
механізований (парашутно-десантний, десантно-штурмовий, морської піхоти) підрозділ (рота) у повному складі,
артилерійська і мінометна батарея, зенітний артилерійський взвод,
інженерно-саперне відділення,
відділення радіаційної і хімічної розвідки,
ремонтні, медичні та автомобільні підрозділи.
Командир ротної тактичної групи оперативно і достовірно забезпечує старшого командира розвідувальними даними відповідно до визначених завдань.
Старший командир (начальник) несе особисту відповідальність за оперативне і достовірне забезпечення бойових дій тактичної групи даними повітряної, військової, артилерійської, спеціальної, агентурної і інших видів розвідки, забезпечення зв’язком і безперервне підтримання взаємодії з органами управління з’єднань і військових частин видів Збройних Сил України, які беруть участь у проведенні спеціальної операції, військовими частинами та підрозділами інших міністерств і відомств України.
Крім того, старший командир (начальник), який керує проведенням спеціальної операції, повинен вжити заходів щодо всебічного і повного забезпечення військ запасами боєприпасів, пально-мастильними матеріалами, продовольством, медичним і речовим майном, запасами військово-технічного майна, укомплектуванням засобами зв’язку і створенням їх резерву, вжити додаткових заходів для забезпечення зарядження акумуляторів приладів радіолокаційної і оптичної розвідки та прицілів бачення вночі.
На загальновійськові частини і підрозділи можуть покладатися завдання:
надання допомоги підрозділам та органам інших міністерств і відомств у виконанні покладених на них завдань;
участь у ліквідації терористичних (іррегулярних) груп або примушення їх до складання зброї;
охорона та оборона важливих об'єктів і комунікацій, об’єктів інфраструктури державного і військового значення в районі проведення спеціальної операції;
супровід військових колон, колон гуманітарної допомоги, надання допомоги біженцям, представникам громадських і інших організацій.
Основними формами дій тактичними груп є:
дії в складі передового загону (авангарду) або головних сил військової (спеціальної) операції під час висування в район зосередження терористичних (іррегулярних) збройних формувань;
блокування районів зосередження терористичних (іррегулярних) збройних формувань та їх ізоляція;
дії в призначених зонах (районах) відповідальності щодо ліквідації терористичних (іррегулярних) збройних формувань;
проведення пошукових дій і прочісування місцевості;
забезпечення дій формувань інших міністерств і відомств під час прочісування населених пунктів.
ii. ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДГОТОВК?? ТАКТ??ЧНОЇ ГРУП?? ДО ПРОВЕДЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ (СПІЛЬНОЇ) ОПЕРАЦІЇ
1. Порядок роботи командира загальновійськового підрозділу з отриманням завдання:
До отримання завдання:
управляє виконанням підрозділом раніше визначених завдань;
визначає, на основі орієнтування старшого командира, заходи, які необхідно провести негайно для підготовки до майбутніх дій;
орієнтує підлеглих командирів підрозділів щодо майбутніх дій;
керує підготовкою підрозділів до майбутніх дій, у тому числі проводить заняття з бойової підготовки із підрозділами, командирами батальйонів (рот, взводів) та штабом бригади (полку, батальйону).
З отриманням попереднього бойового розпорядження командир тактичної групи:
доповідає старшому командиру про отримане завдання (з отриманням письмового попереднього розпорядження);
усвідомлює отримане завдання;
визначає (уточнює) заходи, які необхідно провести негайно для якнайшвидшої підготовки підрозділів до виконання отриманого завдання;
робить розрахунок часу;
орієнтує своїх заступників і командирів підрозділів про отримане завдання;
віддає (уточнює) начальнику штабу вказівки про підготовку підрозділів до виконання бойового завдання, час і порядок роботи на місцевості;
віддає вказівки (уточнює питання) щодо організації розвідки і всебічного забезпечення;
ознайомлює із замислом своїх заступників та командирів підпорядкованих підрозділів;
віддає попередні бойові розпорядження;
віддає вказівки щодо організації взаємодії, управління і забезпечення дій;
заслуховує замисел командирів підрозділів.
З отриманням бойового наказу (бойового розпорядження) командир тактичної групи:
доповідає старшому командиру про отримане завдання;
бере участь у проведенні рекогносцировки старшим командиром;
завершує прийняття рішення;
доповідає (затверджує) рішення у старшого командира;
проводить рекогносцировку, у ході якої уточнює рішення і завдання на місцевості;
віддає бойовий наказ;
заслуховує рішення підпорядкованих командирів підрозділів;
бере участь в організації взаємодії старшим командиром;
організує взаємодію з командирами підпорядкованих підрозділів, підрозділів інших збройних формувань;
здійснює контроль готовності підлеглих до бойових дій;
приймає доповіді підлеглих про готовність до виконання визначених завдань та у встановлений час доповідає старшому командиру про готовність тактичної групи до виконання завдання.
Якщо попереднє бойове розпорядження не було віддано, командир тактичної групи з отриманням бойового наказу (бойового розпорядження) повинен діяти так само, як з отриманням попереднього бойового розпорядження.
Особливості роботи командира тактичної групи під час ведення дій у гірсько-лісистій місцевості
У ході організації дій у гірсько-лісистій місцевості командир тактичної групи, крім звичайних питань, повинен:
Під час оцінки обстановки:
вивчити маршрути можливого пересування терористичних (іррегулярних) збройних формувань,
умови вчинення маневру силами і засобами,
ведення розвідки та вогню,
застосування озброєння і військової техніки,
а також врахувати можливість раптових змін метеорологічних умов, гірських і сніжних обвалів, лавин, селевих потоків, затоплення русел висохлих рік під час сильних дощів і танення снігу.
Під час визначення замислу та прийняття рішення:
в обороні – основні зусилля зосередити на обороні пануючих висот, перевалів, вузлів доріг і інших важливих ділянок місцевості;
передбачити заходи для прикриття флангів і дії щодо знищення противника, що обходить;
будувати бойовий порядок батальйону у два ешелони, з призначенням у перший ешелон механізованих підрозділів, а приданих танкових – у другий;
передній край вибирати по схилах гірських хребтів, висот і відрогах гір, що забезпечують добрий огляд і обстріл підступів до них, а також на зворотних схилах висот;
розташувати опорні пункти рот (опорні пункти взводів) так, щоб вони перекривали найбільш доступні напрямки дій противника, та готувати їх до кругової оборони;
у проміжках між опорними пунктами організувати вогневі засідки і влаштувати загородження.
Забороняється призначати позиції на топографічних гребенях висот і на позиціях, обладнаних бойовиками.
у наступі – основні зусилля зосередити на:
захопленні командних висот, перевалів і інших важливих об'єктів;
передбачити дії загонів, що обходять, та знищують засідки противника, заходи щодо прикриття флангів;
визначити порядок дій бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і приданих танків, які повинні пересуватися за бойовими порядками механізованих підрозділів, що діють у пішому порядку, та підтримувати їх вогнем з вигідних рубежів.
При визначенні питань організації управління врахувати особливості застосування радіостанцій УКХ діапазону.
Під час організації забезпечення дій:
врахувати особливості інженерного обладнання позицій і районів,
експлуатації озброєння і військової техніки в умовах високогір'я;
вжити заходів щодо створення додаткового запасу ракет, боєприпасів, продовольства, води і пального;
передбачити заходи щодо обігріву особового складу та своєчасної евакуації поранених і хворих.
Особливості роботи командира тактичної групи в ході ведення дій у населеному пункті
Під час оцінки обстановки:
в обороні:
вивчити розташування важливих адміністративних будинків і об'єктів,
об'єктів інфраструктури, що забезпечують повсякденну діяльність населеного пункту (водонапірних веж, трансформаторних станцій і т.д.),
об'єктів, руйнування яких здатне призвести до техногенних катастроф,
та будинків, від утримання яких залежить стійкість оборони;
визначити ймовірні напрямки висування бойовиків до населеного пункту та умови здійснення ними маневру з використанням підземних комунікацій;
у наступі:
вивчити умови спостереження за противником і ведення вогню,
здійснення маневру, у тому числі з використанням об'єктів міської забудови і підземних комунікацій, та управління підрозділами;
розташування важливих адміністративних будинків і об'єктів,
об'єктів інфраструктури, що забезпечують повсякденну діяльність населеного пункту,
та об'єктів, руйнування яких здатне призвести до техногенних катастроф;
