Національна Гвардія України. Чи варто служити ?

Зустрічаючись з представниками різних підрозділів і структур Збройних сил, МВС, добровольчих батальйонів часто чую, що їх бійці "круті", як гори, міцні, як граніт і непереможні, як торнадо. Дехто собі дозволяє дещо зверхньо відкликатись про Національну Гвардію, типу : "та я зубами танки гриз, окупантів косив дідівською косою, а беспілотники збивав курячими яйцями..." Не зменшуючи вкладу інших родів військ можу сказати наступне : саме гвардійці одними з перших активно прийняли участь в АТО (ніхто ще не забув як формувався 1-й батальйон?) і одними з перших жертвували життям і здоровям , воювали, гинули, вчились і потім ділились своїм досвідом з наступниками. Словянськ, Дебальцеве, Вуглегорськ, Широкине, Маріуполь, Іловайськ... де нас не було і де ми є зараз - мабуть у всіх гарячих і "теплих" місцях , які тільки згадувались у зведеннях з фронту воювала Гвардія. Не будемо забувати про те, що крім бойової служби на Гвардію покладені обовязки по охороні громадського порядку, конвоюванню злочинців, охороні особливо важливих обєктів, диппредставництв і далі, далі, далі.... Тобто ми перебуваємо в підпорядкуванні МВС, а службу несемо і військову і міліцейську, звання в Гвардії військові , а не спеціальні, тобто полковник міліції може бути і сержантом і лейтенантом (залежить від попередньої служби і освіти). Я, наприклад, був рядовим, хоч спеціальне звання - майор. Саме зараз наш народ, наша Україна потребує захисників, людей, які свідомо йдуть служити, яких не треба тягнути і заганяти, влаштовуючи цілі спецоперації в торгових центрах та нічних клубах. Тому що вороги вже тут, не боячись, особливо, вбивають наших громадян, нищать міста, паплюжать землю. Хто, якщо не ми самі будемо оборонятись ? Хто, якщо не ми самі будуватимемо своє майбутнє ? Може покличемо європейців чи американців ? Мабуть у них є свої проблеми та й не маючи під боком агресивних "братів" їм важко уявити наші . Змінити щось можна лише тоді, коли сам активно докладешся до цих змін, не чекаючи когось чи чогось. Потрібний момент - це ЗАРАЗ, вже. Служба не є складною, але не є і легкою. Життя військового підпорядковується порядку і наказу, а крім цього треба щиро хотіти досягнути результату. При прийомі на контрактну форму служби терпіння майбутнього гвардійця випробовується численними перевірками, медичною та кадровою комісією, довгою процедурою проходження документів... але в тому, хто хоче служити має бути достатньо твердості. Хто хоче - шукає можливості, а хто не хоче - причини. Є знайомі, які кажуть : "ось якщо до нас (в село, місто, хутір) прийдуть вороги , от тодіііі ....." типу відразу на амбразуру. Тоді, шановні, вже буде пізно, якщо "апалчєнєц" брудним чоботом постукає у ваші двері. Отже вирішуйте. Щоб хтось не вирішив за вас.