Сьогодні, дивлячись на Древо Чесного і Животворящого Хреста Господнього,

Сьогодні, дивлячись на Древо Чесного і Животворящого Хреста Господнього, Свята Церква звіщає нам про переполовення святого посту. Ми вже пройшли частину дороги і, прямуючи до світлого Воскресіння Христового, сьогодні бачимо перед собою Хрест.

Це дорога нашого особистого подвигу, нашої боротьби із самими собою. Але Церква не йде цією дорогою поодинці — вона разом із нами прямує назустріч своєму Жениху, Христу. Бо дуже часто, коли людина йде сама, вона перестає бачити Бога, до Якого прямує, адже починає покладатися лише на власні сили.

Хрест — це не лише знак, який ми бачимо в храмі. Хрест присутній у нашому житті кожного дня. Він постає перед нами у тих моментах, коли ми стоїмо перед вибором між добром і злом, між правдою і неправдою, між любов’ю і байдужістю. І сьогодні кожному з нас Церква ставить просте, але дуже глибоке питання: що ми оберемо? Що виходить із нашого серця? Куди сьогодні спрямована наша душа у час посту?

Хрест уже був піднесений заради нас. Через нього нам відкритий шлях до спасіння, який дарував Господь Ісус Христос. Але якщо ми будемо думати, що можемо пройти цю дорогу лише власною силою, то так і не дійдемо до тієї Голгофи, за якою приходить Воскресіння. Бо дорога до життя проходить через Хрест.

І тому сьогодні Хрест є не знаком поразки, а знаменням перемоги — перемоги над гріхом, страхом і навіть над самою смертю. І ця перемога звершилася через безмежну любов Бога до людини.

Споглядаючи сьогодні Хрест Господній, ми бачимо нагадування про те, що наше життя покликане бути наповненим любов’ю. І коли ми зрозуміємо, що Хрест веде не до смерті, а до любові і життя, тоді кожного дня, коли перед нами постануть вибори і випробування, ми будемо дивитися на Хрест — і будемо знаходити правильну відповідь. Бо той, хто дивиться на Хрест із вірою, вже бачить у ньому не лише Голгофу, але й світанок Воскресіння. 

Допис користувача Свято-Михайлівський Золотоверхий чоловічий монастир