Нацрада і медіа

У жовтні минув рік, як розпочався процес створення співрегулівних органів у сфері медіа. Відповідно до закону «Про медіа», їх має бути п’ять: аудіовізуальні, аудіальні, онлайн-, друковані та платформи спільного доступу. Це новація закону, новий механізм, який має об’єднати саморегулювання медіа та державне регулювання. Як писав «Детектор медіа», у грудні 2023-го були створені робочі групи у трьох сферах — аудіовізуальній, аудіальній і сфері онлайн-медіа. Вони мали створити статут органів співрегулювання та зареєструвати сам орган. Наразі зареєстровані органи спільного реагування в аудіальній, аудіовізуальній та онлайн-сферах. Найактивнішою в цьому процесі виявилася аудіовізуальна спілка, вона вже оголосила набір експертів до робочих груп для розробки кодексів (правил) створення та поширення інформації відповідно до положень законів «Про медіа» і «Про рекламу». Та запросила суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа долучатися до спілки та взяти активну участь у розвитку системи спільного регулювання та розробці кодексів (правил). Утім, Нацрада може й не затвердити ці документи. Що робити у таких випадках? Світлана Остана розмовляла із членкинею Нацради з питань телебачення і радіомовлення аби отримати відповідь і розпитати також про те, що зроблено за рік від початку процесу створення співрегулівних органів медіа. 

Медіаграмотність як бронежилет

 У час війни, коли ворожа дезінформація стає одним із викликів для стійкості суспільства, надзвичайно важливо об’єднати зусилля для розвитку медіаграмотності серед українців. Яким чином це зробити та як удосконалити взаємодію на цьому шляху між медіаспільнотою, громадянським суспільством і державними інституціями? Це питання було ключовим серед обговорюваних на конференції «Стійкі разом: розвиток медіаграмотності в Україні», якою в Києві було відкрито Глобальний тиждень медіа- та інформаційної грамотності. Протягом конференції понад сто учасників обговорили способи популяризації медіаграмотності, нові методи навчання критичного мислення, роль міжнародних партнерів у захисті інформаційного простору України та застосування штучного інтелекту для розширення можливостей виявлення дезінформації.Йшлося і про вплив медіаграмотності на національну безпеку, її значення у стійкості суспільства до дезінформації та роль медіа у покращенні навичок критичного мислення людей.