Супроводжували юних шанувальників творчости Франка представники Дніпровського відділення Малої Академії наук — Світлана Каюк, Ірина Стрюченко, Олександр Бондаренко.
Основне завдання Школи – “відбронзувати” Франка, популяризувати його творчість без усталених ще від попередньої доби стереотипів і показати поета та мислителя як особистість та постать універсальну – письменника, науковця (перекладача, літературознавця, релігієзнавця) ,громадського діяча, журналіста, і, разом із тим, – батька великої родини.
Окрім франкознавчої тематики, для організаторів було важливо інтеґрувати учасників в єдиний культурний простір, адже серед них були юнаки та юнки з різних реґіонів, різних шкіл та з дещо відмінними поглядами та зацікавленнями. Серед підлітків були ті, хто поглиблено вивчає історію, але також і учні,які вже здійснюють розробки з робототехніки, або ж бачать себе у майбутньому економістами..
Локація франкознавчої школи у Домі Франка максимально наблизила учасників школи до повсякденного світу Івана Франка, дозволила відчути автентичну атмосферу, в якій жив та творив письменник. Водночас архітектура Львова сприяла ознайомленню із культурно-історичним контекстом, в якому формувався світогляд українського генія. З огляду на те, що учасники із інших областей України, організаторам залежало передовсім на тому, що Львів – полікультурне місто, в якому жили та яке розбудовували різні етнічні та релігійні громади, в усій розмаїтости культур, які сформували особливу атмосферу сучасного Львова.
В самому ж домі Франка були й зустрічі, й цікаві лекції, й знайомство з провідним франкознавцем сьогодення, директором Франкового музею у Львові Богданом Тихолозом, частування гостей грушами з Франкового саду.
Також у Львові цьогорічні учасники Літньої франкознавчої школи, відвідали Львівський Ісламський культурний центр імені Мухаммада Асада.
Тут школярі центру прослухали розповідь імама-хатиба мечеті Львівського Ісламського культурного центру Мурата Сулейманова про життя львівської мусульманської громади, також імам розповів про головні принципи ісламу і відповів на різноманітні запитання, які цікавили допитливу молодь. А вже на завершення зустрічі-розмови гостей почастували запашною арабською кавою з кардамоном.
Звісно, що не лише Львів був у програмі Школи. Була й мандрівка на Дрогобиччину, вітцівщину Івана Франка.
Школярі здійснили майже тригодинну прогулянку Дрогобичем з місцевим журналістом Леонідом Ґольберґом, яка теж стосувалася не лише перебування письменника в місті, а й більш ширшого контексту багатонаціональної культурної спадщини “міста файної акустики” й “особливої провінції”: учасники Школи побували й у церкві святого Юра, й у відновленій Хоральній синагозі, й у приміщенні колишньої гімназії, де навчався виданий син Землі Дрогобицької, у музеї Бруно Шульца в університеті імені Франка, у Палаці мистецтв (за словами благословенної пам’яти професора Владислава Панаса – Віллі Б’янки) тогож таки музею “Дрогобиччина”,де теж є власна Шульцівська експозиція..
Водночас у цьому відділі музею триває виставка молодої дрогобицької мисткині Лідії Крипак-Уварової, й деякі роботи можна придбати вже… Треба було бачити обличчя пані Світлані з Дніпра, котра, так ніжно, обережно, тремтливо несла з музею мотанку дрогобицької мисткині… Хотіла ще придбати щось із творів дрогобичанки, та все решта чекає фінісажу, 22 серпня.
Багато хто з гостей вперше почув про Юрія Котермака-Дрогобича й тепер ці юнаки та юнки прагнуть більше довідатися про визначного вченого-дрогобичанина доби Відродження.
Приємні враження залишив також смачний обід у “Театральному” кафе та відвідини дендрарію та пташника театру імені Юрія Дрогобича, котрі теж неабияк вразили гостей.
А після візиту до Дрогобича підлітки побували в рідному селі Івана Франка у Державному історико-культурному заповіднику Івана Франка, знайомству з яким вони завдячують директорові установи історикові Богданові Лазоракові.
Завершилася Друга літня школа юних краєзнавців врученням сертифікатів учасникам у Домі Франка.
