Цветко Стеев – болгарський поет і прозаїк. Народився 1946 роre в селі Ігнатіца (район Мездра). Автор семи романів, збірок поезій, оповідань, а також драматичних творів. Живе високо в горах над селом Зверіно, за 20 км від міста Мездра. Звичайною автівкою туди доїхати просто нереально – чотири кілометри стрімкої, порослої терном і ожиною, встеленої камінням дороги. Нас підвезли туди з села спеціальним бусом-всюдиходом (навіть річку ним переїхали). Але письменник змалку звик ходити в село і назад пішки.
Нині живе сам. Має господарство – козу, вівцю і віслюка. Їжу і чай вирощує на власному обійсті. Тут ростуть смачні помідори, яблука, виноград, айва, смокви і навіть – кавуни. Тому називає своє обійстя раєм. Здається, що там зупинений час.
А краєвиди – просто неймовірні! Цветко Стеев пише історичні романи – переважно про давні, дохристиянські часи. Але має також і збірку поезій.
Надзвичайно цікавий чоловік зі своєю власною життєвою філософією. Пропоную до вашої уваги невеличку поетичну добірку автора в перекладі українською.
* * *
Людина не є самотньою
на серці землі –
разом із нею дихає увесь Всесвіт,
і сама вона – вузлик,
зав’язаний у Космосі думки,
наповнений теплим подихом
Божественного Слова,
навіть коли захід сонця догорає,
і все вкриває морок ночі.
* * *
Поет народжується
не для того,
щоб писати, шукаючи в цьому вигоду,
а щоб істину сказати,
навіть – ціною власної крові.
Якщо хтось пише,
згинаючи коліна заради лаврів,
засмійся йому в обличчя –
бо ж він загубив крила орлині.
Д??Т??НА
Я – сонячний промінь
під сонцем,
що зачатий у сонячній любові
і летить
бозна-куди
шляхами
Всесвіту неосяжного.
Як далеко до вечора
хлопчикові
щойно народженому.
* * *
Тону в очах твоїх,
мов потопельник,
і берегів немає у безодні,
куди так спрагло
мене кличе глибочінь.
Нікого не прошу про допомогу,
хто ж бо кохання годен подолати?
Людина часом нагадує
уламок,
що кинувся у море світла.
Переклад із болгарської Анни БАГРЯНОЇ – спеціально для “Майдану”
Світлини – з архіву перекладачки