2017-05-18 13:00:37
Якби усі жінки в заміжжі
Щасливими були, як Єва,
І не шукали долі в зарубіжжі,
А вдома мали чоловіка-лева,
Який і грошенят заробить, й покохає,
І добрим господáрем буде, –
Тоді б життя здавалось раєм,
А труднощі усі забудеш.
Та змушені жінки втікати
Із бідної країни смерті.
Чужих чоловіків кохати
І виставляти почуття обдерті.
А вдома розволочені вже діти
На мами євро гульки влаштували.
Нема де чоловіку сором діти –
І друзі з ним постійно випивали.
Зруйновану сім’ю не склеїш знову.
Хоч гроші є – та щастя вже немає.
На чужині не знаєш добре мову,
А вдома матінка стара чекає.
Не дочекається. Помре, небога.
Нікому більше не потрібна ти на світі.
Лиш молишся натхненно Богу.
Він зіркою надії тобі світить.
Повернешся стара. Ще допоможеш дітям.
А гроші кінчаться – вони тебе забудуть.
Нещасна, вмреш під підворіттям.
І плітками покійну ще й засудять.
Анатолій ВЛАСЮК
21 квітня 2017 року
джерело: фб