|
4 березня у Дрогобичі на площі Ринок з дрогобицькою громадою зустрілася народний депутат України Надія Савченко.
Більшість учасників заходу – люди старшого віку. Поміж них – незначна кількість молоді, місцевих політиків та громадських активістів. І, звісно, журналісти.
Про що говорила нардеп? Про політичну й економічну ситуацію в Україні, про не надто ефективну роботу депутатів Верховної Ради, значна частина яких дбає насамперед про власні інтереси, а не про державу, про олігархів, котрі намагаються контролювати владу, про необхідність змінювати країну і політиків, про сильний народ, завдяки якому власне і маємо тепер сильну армію...
про що питали громадяни? Насамперед, про мету візиту гості до Дрогобича. Надія відповіла, що зараз їздить регіонами України, щоб напряму спілкуватися з людьми, донести до них власні думки і почути їхні. Адже більшість українців знає Надію Савченко завдяки телевізору, а по ньому далеко не завжди показують правду.
Очевидно, не змогли не запитати люди про візит депутатки на окупований Донбас. Надія відповіла те, що говорила й раніше: «Я готова говорити з усіма, навіть з чортом, аби визволити наших хлопців із полону. Бо я змогла вийти, а вони – ні. Моя сестра, щоб визволити мене, півсвіту підняла на ноги, говорила навіть із Медведчуком. Я теж робитиму все можливе, щоб полонені повернулися додому».
На запитання чи готова Надія Савченко очолити український визвольний рух, нардеп відповіла, що до цього ще в повній мірі не готова. Адже, беручи на себе таку місію, водночас треба взяти на себе відповідальність за результат. І бути готовим навіть загинути за справу.
Про роботу засобів масової інформації, політик сказала: «Дивіться і слухайте все, але думайте, аналізуйте і робіть свої висновки. Не бійтеся мати власну думку і захищати її».
Зачитавши декілька записок, в одній із яких Надії бажали вийти заміж і народити гарних діточок, гостя Дрогобича подякувала за увагу і разом зі сестрою Вірою та кількома помічниками попрямували до ратуші на зустріч з міським головою Дрогобича Тарасом Кучмою.
А групи людей ще деякий час стояли на площі і обговорювали почуте. Було чутно й емоційні суперечки, що, зрештою, не дивно: ставлення до Надії у суспільстві зараз дуже неоднозначне…
Ярослав ГР??Ц??К. Часопис Галицька Зоря. Фото автора
|
