Родина Пудилик звертається до влади і людей про допомогу

До влади та суспільства звертається мати 30-річної Марії, дівчини з інвалідністю 1-А групи, жителька с. Раневичі Дрогобицького району Орислава Пудилик. Становище, в якому опинилася маленька сім'я пані Орислави, викликає співчуття і тривогу.

(натисніть на фото для перегляду, всього 6 фото і 1 відео) 

Фото 2, фото 3, фото 4, фото 5, фото 6.

Після травми у вісімнадцятирічному віці Орислава, 18.02.1965 р.н., захворіла на тяжку недугу – коксартроз. Ця хвороба характеризується дегенеративними змінами хрящової та кісткової тканини суглоба, внаслідок чого виникають больові відчуття і порушується функція руху, тобто жінці важко ходити. Її чоловік має інвалідність по зору. На жаль, подружжя Пудилик не має такої родини, від якої можна очікувати на допомогу: ціни на комунальні послуги, ліки, продукти харчування пожирають фактично весь сімейний бюджет. 

Про недбальство лікарів та відповідних служб, порушення лікарської етики розповіла у своєму інтерв'ю кореспонденту газети "Гомін Галичини" Орислава Василівна. Підставою зустрічі з жінкою став лист, який вона надіслала на адресу редакції.

"Моя донечка Марія народилася 28 вересня 1986 року. У лютому 2015 року я подала документи у дрогобицький Пенсійний фонд для оформлення пільгової пенсії за віком. Але серед тих документів був відсутній висновок ЛКК (МСЕК). Вина його відсутності – у халатності лікарів. У пошуках цього документа через бюрократичну тяганину було втрачено 1 рік. Цей документ мав бути мені виданий ще тоді, коли моїй донечці було 4 роки, оскільки вона є інвалідом від народження. Але про це упущення лікарів мені нічого не було відомо. Торік дали повторне скерування на медкомісію, і нарешті моїй дочці 16.03.2016 року видали висновок ЛКК. З цього часу було оформлено пенсію, але зарахувати мені 2015 рік на виплату упущеної пенсії не хочуть, мотивуючи відсутністю підстав...", – написала у листі жінка.

У розмові з кореспондентом пані Орислава розповіла про призначення лікарями такого лікування дочки, яке загострило її стан у дорослому віці: лікарі приховали справжній діагноз маленької дівчинки, і лікувальні препарати почали завдавати шкоду хворій дитині. Зневірена у традиційній медицині, мама почала лікувати дочку травами, які збирала сама – і це дало результат. Під час зйомки на вулиці було близько 20°c морозу, але в оселі було теж дуже холодно. З підлоги у вітальні віяло холодом, а ванна кімната взагалі викликала гнітюче враження: сирість, мороз, пліснява, приховане плівкою провалля стелі та краплини конденсату на ній. Картина такого злиденного життя у сучасному столітті вражає. Як пояснила господиня дому, вони не можуть дозволити собі ввімкнути газ для опалення будинку, оскільки через несправність ГРП разом з газом потрапляє маса повітря, а полум'я на пальнику в печі гасне, газ низької якості і не забезпечує необхідної кількості тепла. Скаржиться жінка й на стан електропостачання будинку: виходять з ладу електроприлади, напруга мережі низька. Просить також Орислава Пудилик владу допомогти провести каналізацію від будинку до очисних споруд Дрогобича, які розміщені на території Раневицької сільської ради, зрештою, ця проблема торкається всього села.

Наостанок Орислава Пудилик звертається до небайдужих краян з іще одним проханням: для віддаленого лікування хворої Марії та її контакту зі світом потрібен комп'ютер з монітором або ноутбук, нехай вживаний, але такий, який би задовольнив її скромні запити. Адже дівчина ні з ким не спілкується, не має друзів, живе у замкнутому просторі чотирьох стін дерев'яної сільської хатини. Вона чекає на того добродія, який відгукнеться на її дівочий біль.

Ми живемо у світі контрастів. Життя суспільства змінилося настільки, що про таке 30 років тому ми б не повірили. Сьогодні кожен замкнувся під своїм куполом, і бій чужого дзвона йому байдужий. Єдине, що пробиває глуху стіну кожного з нас – це війна. Проте сьогодні ми вдарили в ще один дзвін. Чи почує його велика українська родина? Сім'я Пудилик самотужки не може дати собі раду, оскільки перебуває у величезній скруті. Вона безпомічна, тому вже сьогодні потребує від громади та влади суттєвої підтримки.

(Телефон: 49-31-94).