Тут пишуть всі про сльози матерів, Батька ж, чомусь, ніхто з вас не згадає

Тут пишуть всі про сльози матерів,
Батька ж, чомусь, ніхто з вас не згадає,
А він же також з горя почорнів,
Коли дізнавсь, що сина вже немає.

І хтозна, що там сталося із ним,
Батьківські сльози не проплавлять цинку.
Навіки став для всіх тепер німим,
А батько просить: "Повернися синку".

За ніч волосся вкрила сивина,
За ніч одразу кілька доль зламало.
Прокляття на усіх одне- війна,
Вона в батьків кровиночку забрала

Ти ж знаєш, синку, я пройшов Афган,
Тож знаю, як гуляти лезом бритви,
Але не думав, що помре від ран
Отой, що за батьків пішов на битву.

Будь прокляті всі, хто тебе вбивав,
Будуть ще й над ними вовки вити...
Над тілом сина батько помирав
Тому, що далі вже несила жити.

© Олександр Буяльський

#АТО #солдат #Україна #кіборги