Хоч млинець і перший, але не гливкий: мандрівка українських киримли до Туреччини

Головний палац Османської держави Топкапи (Topkapı), дослівно «гарматні ворота», з якого почалася наша триденна подорож Стамбулом, вразив своїми масштабами. Прогулянка палацовим комплексом віднесла нашу уяву до Бахчисарайського Ханського палацу, де також могла зберегтися на століття велич Кримських ханів, але сумна історія Криму знищила культурну спадщину народу киримли.

Коли пропливали протокою Босфор, ми захоплювалися дивовижною архітектурою мечеті Ортакей (Ortaköy Camii) в необароковому стилі. Велика мечеть Айя Софія (Ayasofya-i Kebir Camii) до 2020 року була музеєм «золотого століття» Візантії. Сьогодні це мечеть, де ми мали можливість зробити п’ятничний намаз. А ввечері, у відблисках місяця, ми побачили розкіш мечеті Сулейманіє (Süleymaniye Camii), який створив один з найвідоміших османських архітекторів та інженерів Мімар Сінан (Mimar Sinan). Наступного дня ми здіймалися схилами мальовничого парку з клумбами, фонтанами, екзотичними деревами і численними оглядовими майданчиками.

Звідси перед нами відкрився неймовірний вид на Стамбул і Босфор. Але кінцевою метою нашої подорожі цього дня день була найбільша мечеть Стамбула і Туреччини – Чамлиджа (Çamlıca Camii), яка здивувала і вразила нас грандіозними, колосальними розмірами і надзвичайною величчю своєї краси.

Дух боротьби за свою рідну землю і героїчні подвиги воїнів Чанаккале (Çanakkale) в першій світовій війні, ще раз нагадали нам, що боротьба за нашу рідну землю триває і сьогодні, тут і зараз.

Ніколи не думали, що леґенди давньої Греції оживуть в нашому сучасному світі. Музей Трої, що претендує на звання найкращого в Європі, оживив наш підручник історії з далекого дитинства. Територія античних міст Троя і Троада, нагадали Херсонес в Криму, але без троянського коня.

Протягом усіх семи днів нашої дивовижної і інформаційно насиченою поїздки Туреччиною, ми шукали в кожному куточку природи і архітектури наш рідний Крим, де нас немає вже сім років.

Окремо хочеться  відзначити гостинність Туреччини. Ніхто з нас не залишився без уваги і щедрих подарунків.

Кажуть, що перший млинець гливкий, але цей  перший проєкт з організації мандрівки дітей до Туреччини виявився напрочуд вдалим.

Велика подяка всім хто допоміг здійснитися це свято для дітей: Рефату Чубарову, Рустему  Умерову, Державній  прикордонній службі України, Херсонській обласній державній адміністрації, Державній міґраційній службі України,   Міністерству закордонних справ України , Об’єднанню кримських татар в Туреччині (Çanakkale Kırım Derneği).

Діляра БЕКІРОВА, 

Каміле Амет кизи БЕКІРОВА