* * * О болотяні трави, які
Погляд сов протинає наскрізь,
Страх, немов на очах мідяки,
І тонкі голоси через ліс.
Жаби кумкають, ніби води
В рот набрали на тій мілині,
Де не тонуть офелій сади
І рептилій чавунні пісні.
Прожене Темпранільйо ковід,
А Ґарнача – авітамінози
Там, де з некуштуваних, нові
Вина ніччю поллються венозно.
Наталія БЕЛЬЧЕНКО, 2021
