І таким рослинам є місце - під’ялинник

І таким рослинам є місце - під’ялинник

2014-09-09 17:42:29

Перебуваючи у ялинових лісах ми бачимо в основному смарагдово-зелений килим мохів. І раптом, серед такої красивої одноманітності можна побачити щось дивовижно цікаве.  Де-не-де із землі стирчать блідо-жовті паростки, неначе виліплені із воску.  Деякі рівні, а деякі зігнуті у вигляді гачків. Це цікава лісова рослина під’ялинник, яка повністю позбавлена зеленого забарвлення. Блідо-жовті ростки – це стебла цієї рослини, завтовшки з олівець, висотою 10-25 см, які лише знизу вкриті м’ясистими сидячими листками, що мають вигляд великих овальних білих лусочок. У верхній частині стебла розміщені квітки у формі дзвоника довжиною до 1,5 см, зібрані щільною китицею. Вони також блідо-жовті і ніяк не відрізняються іншим забарвленням. Тому не відразу можна помітити, що то квітки.  Оце маскування!І таким рослинам є місце - під’ялинник

Під’ялинник – багаторічна сапрофітна квіткова безхлорофільна рослина родини вересових. Він родич брусниці, журавлини, лохини, чорниці. Має плід коробочку з надзвичайно дрібним, як пил, насінням. Мати таке насіння в умовах лісу вигідно. Адже вони дуже летючі і легко підхоплюються, навіть, слабкими струмами повітря. А в лісі, як відомо, не буває сильного вітру.

Під’ялинник примітний не лише своїм восковим забарвленням, але в нього ще є багато інших цікавих особливостей. Наприклад, його живлення. Адже в ньому відсутній хлорофіл, тобто самостійно не відбувається фотосинтез і не утворюються поживні речовини. Тому спосіб живлення у нього досить особливий.  Він живе за рахунок розкладання різноманітних рослинних залишків, опалої хвої, листків, відмерлого коріння, які масово накопичуються у лісовому грунті та на поверхні.  Отже, ця рослина практично живиться так, як шапкові гриби, тому, мабуть естонці і називають цю рослину «гриб-квітка».І таким рослинам є місце - під’ялинник 

Під’ялинник цікавий ще і графіком свого розвитку. Його блідо-жовті паростки з’являються на світ дуже пізно – тільки в середині літа. В цей час уже достигає чорниця, відцвітає більшість лісових трав, ось тоді і з’являється ця хитра рослина із землі. Дійсно некваплива рослина, адже вона піднімається на поверхню землі на нетривалий час і тільки для того, щоб зацвісти і потім дати насіння. Іншу частину року рослина «відсиджується» під землею. Довгі роки триває ця своєрідна «гра в хованки», бо ця ж рослина - багаторічна. Тому не треба шукати її навесні і на початку літа. Кожному свій час. 

Що стосується назви, то вона не досить вдала. Тому що ця рослина зустрічається не лише під ялинами чи в ялинових лісах. Вона росте також і в тих лісах, де ялин і немає - в соснових, березових і осикових.

Під’ялинник має певне використання і в медицині. Заготовляють надземну і підземну частини цієї рослини. Сушать відносно швидко, бо при сушінні сировина зазвичай чорніє, що не є ознакою псування. У стеблі і листках містяться арбутіноподібні глікозиди, органічна кислота монотропітозід і похідне саліцилової кислоти - монотропеїн; в коренях знайдено метилсаліцилат. У народній медицині рослину у вигляді настою трави зрідка використовується як заспокійливий засіб для центральної нервової системи, при нервових розладах, судомах, епілепсії

джерело: сайт шкільного вчител






Що ще читають на цю тему



Коментарів немає
Додати коментар


Коментар