Мирон Чернець програв суд газеті "Гомін Галичини"

Справа №1306/2044/2012 2/1306/676/2012

Рішення іменем України

"29" грудня 2012 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого судді - Гайдука А.М при секретарі - Коваль Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі цивільну справу за позовом Чернець Мирона Васильовича до газети "Гомін Галичини" про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди, - встановив.

Чернець М.В. звернувся до суду з позовом до відповідача - газета "Гомін Галичини" про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивує тим, що 19 січня 2012 року у газеті "Гомін Галичини" було поміщено інформацію "Казка про азійсько-Дрогобицьку університетську династію або чому до влади рвуться невдахи і банкрути", автором якої є нібито (дідусь Панас, казкар). Позивач працює в Дрогобицькому педагогічному університеті ім. І. Франка, а стаття-казка, якраз стосується діяльності цього вищого навчального закладу і зокрема її керівництва. У змісті даної казки на думку позивача згадується його, прізвище Чернець. Оскільки, така стаття викладена зі змістом звинувачення позивача у обкраданні, хабарництві, тощо, він переконаний, що в такому випадку дана казочка порочить його честь, гідність та ділову репутацію. За вказаних обставин, позивач змушений був звернутись до суду із таким позовом.

У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, покладається на обставини викладені у позовній заяві, просить зобов'язати відповідача спростувати інформацію викладену у формі казки як неправдиву та стягнути 50000 грн. моральної шкоди.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, подав заяву про слухання справи за його відсутності, просить відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у заяві.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд переконаний, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступних підстав. З копи газети "Гомін Галичини" від 19 січня 2012 року, яка є в справі, видно, що у ній опублікована стаття - "казка про азійсько-Дрогобицьку університетську династію або чому до влади рвуться невдахи і банкрути", в якій згадується прізвище "Чернець", а саме конкретно зазначено "Монах-Чернець".

В такому випадку, зміна прізвища, тобто, з приставкою "Монах" на переконання суду, не є конкретизацією викладеного в статті власного прізвища позивача, а саме його особи, оскільки він є "Чернець Мирон Васильович", тобто прізвище є змінено і не стосується безпосередньо позивача.

Окрім цього, суд також переконаний, що в змісті цієї статті вбачаються наявні оціночні судження викладені стороною відповідача.

Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер, використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Згідно ст. 47-1 Закону України "Про інформацію", ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Згідно з п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 27.02.2009 року "Про судову практику про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (далі постанови), відповідно до ст. 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх в�