Медіарух закликав зупинити системний тиск на розслідувачів після низки тривожних інцидентів із право

2026-07-12 22:08:35

Медіарух закликав зупинити системний тиск на розслідувачів після низки тривожних інцидентів із право

Четвер, 09 липня 2026 року
Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».
Привіт! На зв’язку Євген Бриж і вся команда «Детектора медіа» з добіркою найцікавіших матеріалів. 
СУД. ДБР з ефектом Стрейзанд. Одна з головних тем тижня — суддя Сергій Вовк заборонив виданню «Слідство.інфо» та ЦПК публікувати розслідування про брата очільника ДБР Олександра Сухачова ще до офіційного виходу матеріалу. Журналісти віднайшли в харківського бізнесмена 143 об’єкти нерухомості, а швидка заборона суду на публікацію лише привернула до цієї теми масову увагу суспільства. Такі дії спровокували класичний «ефект Стрейзанд» і збурили всю медіаспільноту, про що й написала Лєна Чиченіна.

ПОЗИЦІЯ. Заява Медіаруху щодо тиску на розслідувальну журналістику. На це відреагувала й медіаспільнота. Медіарух закликав зупинити системний тиск на розслідувачів після низки тривожних інцидентів із правоохоронцями. Окрім судової заборони на публікацію розслідування «Слідства.інфо», 7 липня ДБР провело обшуки у співзасновника «Бабеля» Олексія Бабенка, чому передували відверті погрози журналістці Катерині Лихогляд від військового полку «Скеля».

ЕТИКА. Смерть крупним планом. Друга тема тижня — публікація фотографом Єфремом Лукацьким знімків трьох переплетених тіл киян, загиблих унаслідок російської атаки 6 липня. Вона спровокувала гостру етичну дискусію. Культурні діячки Ірина Цілик та Ірина Славінська засудили подібну інструменталізацію трагедії, наголосивши на безумовному праві загиблих на гідність і приватність. Лукацький же пояснює, що ретельно зважував можливість це опублікувати й керувався думкою, що світ це має бачити. Проте Анастасія Платонова пише, що насильницька медійність чутливих досвідів не допомагає достукатися до світу, а лише нещадно ретравмує українців.

ОБГОВОРЕННЯ. Документування війни в кіно й медіа: етика, безпека, здоровий глузд. На фестивалі Docudays UA правозахисники та журналісти визначили етичні межі фіксації воєнних злочинів, щоб не травмувати вцілілих. Директорка ІМІ Оксана Романюк окреслила п’ять ключових табу в роботі, серед яких, наприклад, сувора заборона на показ тіл загиблих дітей і калюж крові. А режисерка Аліса Коваленко на прикладі стрічки «Сліди» довела, що фокус має зміщуватися з віктимності на підтримку гідності жінок, які пережили сексуальне насильство.

РИНОК. Як заробляють завдяки читачам «Накипіло», NGL.media, «Район.in.ua», «Твоє місто» та Dnipro.media. Локальні та нішеві видання зі статті Наталки Данькової монетизують контент через розбудову читацьких спільнот замість запровадження жорстких пейволів. Наприклад, розслідувачі з NGL.media за 2025 рік залучили від донорів 1,28 млн грн, що покрило 11% їхнього бюджету. Водночас харківське «Накипіло» заохочує людей підписками з місцевим колоритом (рівні «Курбас» чи «Шевельов»), а львівське «Твоє місто» закриває до 20% видатків завдяки закритому клубу преміумчитачів із бізнесу.
ПРОПАГАНДИСТКИ. Амазонки кремлівської пропаганди. Автор Юрій Луканов дослідив «творчість» російських тікток-пропагандисток, які відкрито виправдовують агресію проти України. Наприклад, Олександра Кішкурно під псевдонімом «мадам Люмель» демонізує Європу, проживаючи при цьому у французькій Тулузі. Про інших читайте в тексті.

ТЕХНОЛОГІЇ. Великий екран став ближчим. Чи спростило це планування. Інтернет-телебачення (CTV) переносить гнучкі диджитал-інструменти на великі екрани, роблячи ТБ-рекламу доступною навіть для локального бізнесу. За прогнозами дослідників Omdia, глобальний ринок такої реклами стрімко зросте до 81 мільярда доларів уже до 2030 року. В Україні частка CTV у відеобюджеті сягнула 26%, що вимагає від медіаагентств переходу до ШІ-прогнозування. Детальніше читайте в колонці Юрія Котова з Nostra Communications Group.
ДИСКУСІЯ. Що таке когнітивна безпека і якою є роль медіа у відстоюванні національних інтересів. Нотатки з дискусії. Учасники форуму «Воєнні медіавиклики» визначили когнітивну війну як цілеспрямовану атаку Росії на здатність українців мислити та довіряти собі. Глобальність загрози підтвердила депутатка Євгенія Кравчук, навівши приклад Бельгії, де через телеграм успішно завербували 12-річну дитину для теракту.

ЮТУБ. Політичні питання Сирському, саміт НАТО та вибори Гончаренка. Оглядачка Марія Спалєк фіксує головні політичні ютуб-тренди: від інтерв’ю головкома Олександра Сирського до дискусій про саміт НАТО в Анкарі. Під час розмови журналіст Євген Плінський розпитав генерала про скандал у полку «Скеля», щодо якого, як з’ясувалося, ще взимку відкрили кримінальні справи. А на каналі Наталії Мосейчук усе без змін: нардеп Олексій Гончаренко просував ідею термінового замирення, заявляючи, що йому «плювати на Росію», аби тільки Київ не горів.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ. Синтетична деменція. Надмірне делегування мислення, письма, аналізу й читання генеративному штучному інтелекту неминуче призводить до когнітивної атрофії та втрати інтелектуальних здібностей. Точно так само, як м’яз атрофується без навантаження. Аби не впасти в таку «синтетичну деменцію», варто використовувати ШІ винятково як спаринг-партнера для критики, а не як замінник людських думок.
 
Це все найважливіше за звітні дні. Читайте більше про медіа у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі, вотсапі, вайбері, іксі (твіттері) та на сайті «Детектор медіа».
Весь зворотний зв’язок пишіть нам на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам і друзям й задонатите нам та іншим якісним медіа, які зараз потребують підтримки. Дякуємо, що читаєте нас!

Ваш Євген Бриж і весь «Детектор медіа»

джерело: власне