«Можливо, ми встановимо вікову межу для «Гарантії молоді» у 35 років. Але сьогодні ми бачимо, що допомоги шукає все-таки в першу чергу молодь, яка з різних причин не вчиться і не хоче працювати».

«Перш за все, ми повинні зрозуміти, з ким маємо справу. Немає такого поняття, як один розмір, який би підходив усім. Можливо, ви вже закінчили освіту, але вас це змусили батьки, і вам не хочеться це робити, а краще займатися чимось іншим», – розповіла Євгенія Петрівська про те, як працює «Гарантія молоді» для молоді. «Або у вас неякісна підготовка і ви хочете перекваліфікуватися чи підвищитися. Ми говоримо про індивідуальний план дій. І тут різними способами та за допомогою консультантів, систем, у тому числі штучного інтелекту, ми будемо з’ясовувати, на що людина здатна і справді хоче».

«Гарантія молоді в Україні буде особливою, тому що більшість молоді NET – молоді ветерани», – прогнозує Євгенія Петрівська.

«Можливо, мені понад усе потрібна була психологічна допомога та підтримка. Моя мама не може говорити, але вона вміє слухати. Вона складала різні пазли. Було цікаво», – розповіла Ганна.

«Попит на наші послуги постійно зростає, адже ми допомагаємо людям відчути турботу та підтримку там, де вони цього найбільше потребують», – зазначила Наталія Логунова. «Якщо на початку проекту ми шукали бенефіціарів, то сьогодні селяни передають інформацію про те, що ми робимо, через друзів, родину та сусідів».

«Всі щасливі і вдячні. У багатьох громадах немає перукарень. У місті це досить дорого, та й доїхати туди часом важко. Особливо це складно для людей похилого віку та людей з обмеженими можливостями», – зазначила Ганна Сухарєва.

«Я прибираю та перу білизну, якщо потрібно. У мене є одна сім’я, де двоє людей лежать, то я змушена їх погодувати, поміряти тиск», – розповідає про свою роботу Наталія. «В іншій родині чоловік з дитинства прикутий до ліжка, а батькові 80 років. Я їх відвідую, допомагаю з прибиранням, куховарством, покупками на базарі та в аптеках. Для таких людей це величезна допомога».

«Я відчуваю, що роблю щось варте уваги, коли допомагаю людям, які дійсно цього потребують. Вони відчувають полегшення і впевненість, що про них піклуються», – каже Наталія Черноволова.

«Послуги підтриманого проживання є одним із ключових стовпів реформи деінституціоналізації. Основна увага полягає в тому, щоб дати людям можливість жити у своїй громаді, зі своїми родинами та друзями, маючи доступ до освіти та медичних послуг. Незалежно від стану здоров’я, людина повинна мати можливість працювати та реалізовуватися», – зазначила заступник Міністра соціальної політики України Уляна Токарєва .

«Ці соціальні послуги важливі не лише для їхніх користувачів, а й приносять видиму користь громаді», – каже Маріанна Онуфрик. «Вони зменшують навантаження на бюджет, а також генерують нових платників податків: люди, які навчилися бути незалежними, можуть знайти роботу та платити податки. Крім того, це також сприятиме розвитку місцевого бізнесу, оскільки нові члени громади стають споживачами місцевих послуг і товарів».

Партнерство в рамках BoT – це відносини, які надають можливості для досягнення результатів, що виходять за межі тих, які один муніципалітет міг би досягти самостійно. Тому успішне партнерство – це як взаємопрограш, так і «довгострокова гра»» , – зазначив Андрій Горват, заступник директора Програми «U-LEAD з Європою» .

«Є великий інтерес до поглиблення співпраці у плануванні, розробці та підготовці спільних проектів у сфері житла, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, психосоціальної підтримки тощо». сказав Андрій Горват. «І створення економічних можливостей і можливостей працевлаштування для громадян, тим самим підвищуючи орієнтацію на результати муніципального партнерства в післявоєнному контексті».

«Коли було оголошено конкурс пропозицій, ми одразу вирішили подати заявку на цей проект», — розповіла Анна. «Щомісяця в бібліотеці проводиться близько 30 заходів. Дослідивши цільову аудиторію, ми з'ясували, що 67% відвідувачів - жінки, а 45% - жінки з дітьми. Тому потреба у відповідному просторі була значною. Цей проект не лише зміцнив нашу команду чи спроможність бібліотеки, а й підкреслив важливість доступності для сфери культури Луцька».

«Участь у проекті вже дала потужний поштовх до покращення нашої роботи та цифровізації. Прикладні технології LEAN Manufacturing (дошки канбан) вже використовуються у виробництві», – розповіла Лариса Боден, генеральний директор ТОВ «Ванга Рагс» . «Презентації про цифровізацію та нові додатки штучного інтелекту вже допомогли нашим менеджерам перенести інформацію про замовлення на технологічні схеми виробництва та оптимізувати процеси. Тепер ми можемо переходити до розробки програми мотивації співробітників».

«Проект залучає вдвічі більше учасників, ніж планувалося. Це означає, що його вплив буде вдвічі потужнішим», – зазначила керівник проекту, директор Центру якості Ольга Трофимова . «Кожен наш робочий день починається і закінчується обговоренням нового досвіду. Інформація з тренінгу за день перетворюється на чиюсь практику, і щодня тут багато цікавих людей та ідей».

«Я вирішила взяти участь у цьому проекті, тому що це чудова нагода повчитися у експертів, які брали участь у розробці ПЗП, спілкувалися з іноземними партнерами та перейняли їхні найкращі практики державного управління та залучення громадянського суспільства», – зазначила Євгенія Дуліба, професор кафедри конституційного права та галузевих дисциплін ННІ права Національного університету водного господарства та природокористування (м. Рівне).

«Ми розглянули концептуальні підходи ЗАП, актуальні питання та проблеми, а також перспективи впровадження адміністративних процедур в Україні. Ми працювали над різними кейсами, щоб краще зрозуміти, як різні положення закону працюють на практиці», – сказала вона.

«Горне розуміння ЗАП для студентів тепер також є однією з ключових вимог при викладанні курсів адміністративного права», – зазначила Ольга Білова. «Завдяки тренінгу я зміг значно розширити власні уявлення про новий закон, обговорити практичні аспекти його впровадження, суперечливі моменти в його застосуванні та перспективи вирішення існуючих колізій. Я виявив позитивні новели закону щодо механізму скасування адміністративного акта, який тепер чітко регулює ті спірні питання, які я вирішував, коли був суддею Окружного адміністративного суду».