Друга світова війна. Втрати України

1 вересня 1939 року із нападу Німеччини на Польщу розпочалася Друга світова війна. Це сталося через тиждень після підписання пакту Договору про ненапад між гітлерівською Німеччиною і сталінським СРСР ( і таємного протоколу до нього – Пакту Молотова-Ріббентропа). Трохи пізніше СРСР увів свої війська на територію Польщі, подаючи агресію як акт возз'єднання України. На території України війна вирувала аж до кінця жовтня 1944 року. Які втрати України у Другій світовій війні? І чому заперечення цих втрат і внеску України у перемогу над гітлерівським нацизмом дало можливість путінській Росії розпочати широкомасштабну війну?

У Другій світовій війні взяла участь 61 держава світу, а це − 80 % людства. До армій країн-учасниць війни було залучено понад 110 мільйонів солдатів. Загальні втрати військових та цивільного населення під час війни за різними даними становлять від 50 до 75 мільйонів людей. З них приблизно від 8 до 10 мільйонів – українців. Це майже чверть усього тогочасного населення України.

(Доповнений текст, який уперше був опублікований 1 вересня 2021 року)

Із чого все почалося?

• 23 серпня 1939 року, Німеччина і Радянський Союз уклали договір про ненапад, відомий також як Пакт Молотова-Ріббентропа (за прізвищами підписантів). У таємному додатку до угоди сторони домовилися про розподіл сфер впливу у Східній Європі. Цей договір став прологом до Другої світової війни, яка почалася через тиждень після його підписання.

Секретний додатковий протокол до Договору про ненапад між СРСР і Німеччиною. 23 серпня 1939 року. Радянський оригінал російською мовою (дві сторінки)

• Через тиждень після підписання договору про ненапад із СРСР Гітлер 1 вересня 1939 напав на Польщу, окупувавши її західну частину.
• А 17 вересня Сталін ввів війська у східну частину міжвоєнної Польщі. Польщу було поділено по річках Вісла і Сян.
• А в Брест-Литовську у вересні 1939 року відбувся спільний військовий парад Вермахту і Червоної армії, який приймали генерал Гайнц Гудеріан та комбриг Семен Кривошеїн.

Спільний парад Вермахту і Червоної армії у Бресті 22 вересня 1939 року після вторгнення на територію Польщі військ Німеччини та СРСР. На трибуні (зліва направо): генерал-лейтенант Моріц фон Вікторин, генерал танкових військ Гейнц Гудеріан і радянський комбриг Семен Кривошеїн

Які втрати понесла Україна?

Історики досі рахують втрати від Другої світової війни. Переважно дослідники сходяться на таких цифрах:

• Сукупні людські втрати на території України впродовж 1939–1945 років, включаючи військових і цивільних, оцінюють у 8–10 мільйонів осіб.

• Загалом же з 1941 до 1945 роки, враховуючи тих, хто загинув від рук обох режимів, був вивезений на примусові роботи, репресований або ж депортований, населення України зменшилося із майже 41 мільйона до 27 мільйонів.
• Було зруйновано майже 700 українських міст і 28 тисяч сіл, вивезено 550 промислових підприємств, незліченну кількість історичних цінностей. Україна в результаті Другої світової війни зазнала матеріальних втрат у розмірі понад 45% від збитку усього СРСР.

Який внесок зробили українці у перемогу над нацизмом?

• Загальна кількість мобілізованих з території України за роки війни до Червоної армії становила близько 7 мільйонів. Кожний другий з них загинув, а кожний другий із тих, хто вижив, повернувся інвалідом.
• Крім Червоної армії, вихідці з України воювали в арміях Польщі (120 тисяч), США (80 тисяч), Канади (45 тисяч), Франції (5 тисяч).
• Сотні тисяч українців боролися проти нацистів у лавах партизанів та повстанців. Семеро українців були командувачами фронтів і армій, 200 – генералами.

• Понад дві тисячі українців за героїзм під час боїв отримали найвищу нагороду в СРСР – звання Героя Радянського Союзу.
• У 1944 році кожен третій військовослужбовець Червоної армії був вихідцем з території України. У піхотних частинах і з’єднаннях 1–4 Українських фронтів українці становили 60–80%.

• Під час гітлерівської окупації із нацистами у тилу боролися українські партизани і вояки УПА

І Сталін, і Путін не визнали внесок України у перемогу над нацизмом:

• 24 травня 1945 року на урочистому прийнятті в Кремлі з нагоди капітуляції нацистської Німеччини у Другій світовій війні, Йосип Сталін проголосив тост: «Я п’ю, насамперед, за здоров’я російського народу тому, що він є найвидатнішою нацією серед усіх націй, що входять до Радянського Союз..., тому що він заслужив у цій війні загальне визнання як керівна сила Радянського Союзу серед усіх народів нашої країни».
• 19 грудня 2010 року тогочасний прем'єр Росії (колишній агент КДБ СРСР) Володимир Путін під час пресконференції сказав: «Ми все рівно перемогли б у війні. Бо ми – народ переможців… Найбільших втрат у війні зазнала саме РРСФР – понад 70%... Війна була виграна насамперед за рахунок ресурсів Російської Федерації».

Путінська Росія приватизувала перемогу над нацизмом у Другій світовій війні і перетворила її у засіб просування своїх новоімперських агресивних планів.

Президент Росії Володимир Путін та пропагандистські ресурси Кремля упродовж десятиліть цілеспрямовано знищували пам'ять про внесок України та антигітлерівської коаліції у перемогу над гітлеризмом.

Це стало передумовою для навішування Кремлем тавра «фашисти» на українців і початку у 2014-му році війни проти України..

Наприкінці лютого 2014-го року Росія анексувала Крим, а на початку весни розгорнула на сході та півдні України спецоперацію «русская весна». Підготованим Росією бойовикам вдалося захопити державні органи влади у Луганську і Донецьку і це спровокувало збройний конфлікт на Донбасі.

24 лютого 2022 року Росія перейшла до широкомасштабних воєнних дій по усій довжині спільного з Україною кордону із застосуванням усіх наявних у неї видів озброєння. Кремль також постійно погружує завдати по Україні ядерного удару.

Окрім багатомісячного штурму позицій Сил оборони України на Донбасі, російська армія щоденно обстрілює цивільну інфраструктуру та житлові будинку міст і сіл України.

Від дій російських військових гинуть нащадки тих, хто воював з гітлерівським нацизмом у часи Другої світової війни.

2 травня 2023 року Верховна Рада України ухвалила заяву «Про визначення існуючого в Російській Федерації політичного режиму як рашизму і засудження його ідеологічних засад і суспільних практик як тоталітарних та людоненависницьких».

Дивіться також: Найкоротша історія російсько-української війни