29 вересня українці вшановують пам’ять про трагедію Бабиного Яру
2022-09-30 15:24:57
29 вересня 2022 року, – 81-і роковини однієї з найтрагічніших сторінок в історії ХХ століття – початку масових розстрілів євреїв у Бабиному Яру в Києві під час окупації Києва у 1941-1943 роках. Урочище стало одним із символом Голокосту, а також місцем, де загарбниками були розстріляні підпільники ОУН, роми, військовополонені…
Ці трагічні події тепер відомі як символ “La Shoah par Balles” («Голокосту від куль»), як назвав це священник і дослідник Патрік Дюбуа, і нацистської політики масового знищення населення.
Ці трагічні події тепер відомі як символ “La Shoah par Balles” («Голокосту від куль»), як назвав це священник і дослідник Патрік Дюбуа, і нацистської політики масового знищення населення.
Жертвами злочину стали понад сто тисяч людей – передовсім євреїв української столиці й тих, хто намагався їх рятувати, а також учасників українського визвольного руху, військовополонених і цивільних громадян – ромів, караїмів, пацієнтів психіатричної клініки тощо.
Розстріли в Бабиному Яру відбувалися майже щоденно понад два роки від окупації Києва нацистами у вересні 1941-го і до листопада 1943 року. За цей час гітлерівці винищили майже все єврейське населення міста.
Урочище Бабин Яр у місті Києві – можливо, найбільш жахливий, але далеко не єдиний символ Голокосту в Україні. Масові страти людей за національною, етнічною, расовою, культурною, релігійною та класовою ознаками проводилися тоталітарними режимами у минулому столітті на всій території України.
Сьогодні, в день пам’яти про страшну трагедію згадуємо ми й невинних євреїв-жертв нацизму, вбитих німецьким загарбником у Дробицькому Яру в Харкові, тисячі наших краян-євреїв, розстріляних коричневими вбивцями в Броницькому лісі за 20 кілометрів від Дрогобича.
Дробицький Яр (фото з відкритих джерел); далі – світлини з Броницького лісу на Дрогобиччині (архів “Майдану”)
Попри те, що радянський режим замовчував або спотворював пам’ять про жертв, намагався фізично зруйнувати, замаскувати, забудувати місця злочинів, пам’ять про трагедію Бабиного Яру та звірства тоталітарних систем у інших місцинах країни, а також мужніх Праведників – українців і представників инших національностей, які рятували євреїв у роки Другої світової війни, завжди залишалася живою.
Сьогодні Бабин Яр має бути для всієї людської спільноти застереженням про небезпеку ненависти, ксенофобії, антисемітизму, расизму, міжнаціональної ворожнечі, переслідування та знищення людей за етнічною, політичною, релігійною або іншими ознаками. Осмисленням жахів Голокосту, инших численних злочинів тоталітарних режимів минулого сторіччя, вшануванням пам’яти жертв, мужности героїв, нескорености народів та самопожертву Праведників, світ проголосив гасло «ніколи знову».
Та, як бачимо, декого історія нічому не вчить: у ХХІ столітті ґеноцид , тепер уже у формі Україноциду, прийшов на землю України.
Гідні спадкоємці нацистів, московити заявляють про «розв’язання українського питання» подібно до гітлерівського «розв’язання єврейського питання», а вигаданий у російській федерації «антифашизм» став прямою загрозою для євреїв нашої країни сьогодні.
Російськими воєнними злочинцями були обстріляні єврейські цвинтарі, синагоги, навіть Бабин і Дробицький Яри. Жорстокі масові вбивства людей рашистами, вчинювані ними фізичні й моральні тортури, намагання спалити тіла, щоб приховати свої злочини, як свого часу, відчуваючи наближення поразки, робили нацисти. Про скоєні жахливі злочини російських загарбників у Бучі, Ірпені, Ізюмі, Маріуполі, багатьох инших українських містах, селах і селищах сьогодні вже знає весь світ. І путіну та поплічникам не уникнути Гааґи, як не уникли Нюрнберґа гітлерівці.
Ексгумація жертв Україноциду в Ізюмі, вересень 2022 р. (фото з відкритих джерел)
Кожен нині має пам’ятати й усвідомлювати: мир, безпека й рівновага в світі можливі тільки після того, як Україна переможе у війні, а всіх російських злочинців буде належно покарано. Кожен наш співвітчизник, кожен сантиметр української землі, кожна зруйнована будівля і розбита пам’ятка свідчитимуть в процесі над тоталітарним режимом, який сьогодні чинить терор в Україні у намаганні знищити нас.
Сьогодні на окупованих теренах маємо сотні місць, де поховані невинні жертви московського загарбника.
Те саме залишили по собі практично на всій території України нацисти, кожна місцина мала свій менший або більший Бабин яр.
Тому день пам’яти трагедії жертв Бабиного Яру так багато важить сьогодні для нас – охопленою новою війною країни.
Вічна пам’ять загиблим. Слава Україні!
Ми вистоїмо, не скоримось і перемога буде за нами.
джерело: власне