Сьогодні ми з вами та весь український народ згадуємо Героїв Небесної Сотні. Вісім років тому в стінах цього собору був госпіталь, тут лікували не лише душу, для чого власне призначений всякий храм, але надавали допомогу пораненим на Майдані. Тут поруч лежали і тіла вбитих. Тому ми пам’ятаємо, якою дорогою ціною виборене наше право бути вільною державою, жити в гідності та свободі, а не в рабстві. За цю жертву любові, яку склали Герої Майдану, ми вдячні їм та підносимо за них молитви до Бога. І ми віримо, що як тоді з Божою допомогою, завдяки жертовній любові до України та одне до одного, наш народ переміг, так буде і в нинішніх випробуваннях: правда переможе!
Два дні тому, коли ми згадували початок тих трагічних подій та звершували в нашому храмі заупокійне богослужіння, багато хто був свідком особливого явища, незвичного для цієї пори року – над нашим собором і над цілим Києвом можна було бачити райдугу. На схід скупчилися сірі хмари, із заходу сяяло сонце, а між ними постала веселка – біблійний знак нагадування про Божу милість і завіт Господа з людством. Нехай це нагадування, що «світло в темряві світить, і темрява не огорнула його» (Ін. 1:5) надихне нас мужньо перенести і нинішній час випробувань, не піддаватися страху, об’єднатися в любові до України та одне до одного. І нехай на нас справдяться слова, сказані Мойсеєм, про які ми згадуємо в ці дні у молитвах: «Будьте сміливими, стійте і побачите спасіння від Господа, бо Господь бореться за нас».