Помер Мирослав Скорик

2020-06-02 00:33:46

Видатний львівський композитор відійшов Сѓ вічність До теми Р’СЃРµ, що РІРё хотіли знати РїСЂРѕ Мирослава РЎРєРѕСЂРёРєР°, але боялися запитати.  Майбутній класик РјСЂС–СЏРІ стати футболістом С– грав Сѓ колгоспному оркестріZAXID.NET https://zaxid.net/news/   Мирослав РЎРєРѕСЂРёРє помер РЅР° 82-РјСѓ році життя РЈ понеділок, 1 червня, Сѓ Києві помер видатний український композитор, львів’СЏРЅРёРЅ РњРёСЂРѕСЃР»Р°РІ РЎРєРѕСЂРёРє. Причини смерті 81-річного композитора наразі РЅРµ розголошують. РЈ Києві прощання Р· композитором відбудеться РІ середу (3 червня) РѕР± 11:30 РІ Патріаршому РЎРѕР±РѕСЂС– Воскресіння Христового УГКЦ, Сѓ Львові - РІ четвер (4 червня) РІ РЎРѕР±РѕСЂС– РЎРІ. Юра, 11:30. Поховають видатного композитора Сѓ Львові. РЎРІРѕС” співчуття Р· РїСЂРёРІРѕРґСѓ смерті Мирослава РЎРєРѕСЂРёРєР° уже висловив РјС–СЃСЊРєРёР№ голова Львова РђРЅРґСЂС–Р№ Садовий. «Р’ічна пам‘ять, Маестро! Ваша РјСѓР·РёРєР° житиме Сѓ Львові вічно. Співчуття СЂРѕРґРёРЅС– та близьким», - РЅР°РїРёСЃР°РІ РјС–СЃСЊРєРёР№ голова Сѓ Facebook. Голова Львівської ОДА Максим Козицький Сѓ некроло糠написав, що внесок Мирослава РЎРєРѕСЂРёРєР° Сѓ післявоєнну музичну історію України неможливо переоцінити: «Р¦Рµ була натхнення епоха творення РјСѓР·РёРєРё світового СЂС–РІРЅСЏ Р· українським неповторним РґСѓС…РѕРј СЃРІРѕР±РѕРґРё С– прагнення волі». Співчуття РІРёСЃР»РѕРІРёРІ С‚акож президент України Володимир Зеленський. Р’С–РЅ назвав РЎРєРѕСЂРёРєР° «РіРµРЅС–єм нашого часу». Герой України, народний артист С– володар почесного звання «Р›СЊРІС–РІ’СЏРЅРёРЅ СЂРѕРєСѓ» РњРёСЂРѕСЃР»Р°РІ Скорик​ народився 13 липня 1938 СЂРѕРєСѓ Сѓ Львові, Р№РѕРіРѕ батьки отримали освіту Сѓ Віденському університеті, Р° бабця була СЂС–РґРЅРѕСЋ сестрою оперної співачки Соломії Крушельницької. РЈ 1947 СЂ. РІСЃСЋ СЂРѕРґРёРЅСѓ було репресовано та вивезено РґРѕ РЎРёР±С–СЂСѓ. Там майбутній композитор навчався РіСЂРё РЅР° фортепіано РІ учениці Рахманінова, Валентини Канторової. РЈ 1955 році СЂРѕРґРёРЅС– РЎРєРѕСЂРёРєР° було дозволено повернутися РґРѕ Львова. РЈ 1955–1960 роках Мирослав РЎРєРѕСЂРёРє студіював Сѓ Львівській державній консерваторії С–Рј. Миколи Лисенка РїС–Рґ керівництвом професорів Станіслава Людкевича (теорія РјСѓР·РёРєРё), Романа Сімовича та Адама Солтиса (композиція). Уже тоді почав творити фортепіанні композиції. Його дипломною роботою стала кантата «Р’есна» РЅР° слова Р†. Франка. Р— 1963 СЂРѕРєСѓ Мирослав РЎРєРѕСЂРёРє починає працювати викладачем Львівської консерваторії РЅР° кафедрі теорії РјСѓР·РёРєРё С– композиції. Цього Р¶ СЂРѕРєСѓ вступає РґРѕ Спілки композиторів України. РЈ цей час особливу частину Р№РѕРіРѕ творчості складають естрадні РїС–СЃРЅС– «РќРµ топчіть конвалій», «РќР°РјР°Р»СЋР№ мені РЅС–С‡» С‚Р° С–РЅ. РЈ 1964 СЂ. РЎРєРѕСЂРёРє написав РјСѓР·РёРєСѓ РґРѕ культового фільму Сергія Параджанова «РўС–РЅС– забутих предків», Р° Р· РјСѓР·РёРєРё РґРѕ фільму «Р’РёСЃРѕРєРёР№ перевал» режисера Володимира Денисенка походить Р№РѕРіРѕ знаменитࠫМелодія». Серед Р№РѕРіРѕ творів – одноактний твір Р·Р° віршем Івана Франка «РљР°РјРµРЅСЏСЂС–», «РљР°СЂРїР°С‚СЃСЊРєРёР№ концерт» (1973), Концерт для віолончелі та симфонічного оркестру (1983), балет «РџРѕРІРµСЂРЅРµРЅРЅСЏ Баттерфляй», цикл прелюдій та фуг для фортепіано, «Р”иптих» для камерного оркестру, ще РґРІР° фортепіанних С– чотири СЃРєСЂРёРїРєРѕРІРёС… концерти та багато інших творів. РЈ репертуарі Львівської опери – Р№РѕРіРѕ оперࠫМойсей». 2004 СЂРѕРєСѓ Мирославу РЎРєРѕСЂРёРєСѓ присвоїли звання «Р›СЊРІС–РІ’СЏРЅРёРЅ СЂРѕРєСѓ». Мирослав РЎРєРѕСЂРёРє – герой України, народний артист України, лауреат премії С–Рј. Тараса Шевченка, кандидат мистецтвознавства, співголова Спілки композиторів України РІ 2006—2010 роках, художній керівник РљРёС—РІСЃСЊРєРѕС— опери (2011-2016). Якщо Р’Рё виявили помилку РЅР° цій сторінці, виділіть С—С— та натисніть Ctrl+Enter https://zaxid.net/news/

джерело: захід.нет