До Свята Покрови Пресвятої Богородиці, у день 70 річниці створення ОУН УПА, до Дня Захисника України

2019-10-14 21:16:59

До Свята Покрови Пресвятої Богородиці, у день 70 річниці створення ОУН УПА, до Дня Захисника України, дня Українського Козацтва редакція газети «Гомін Галичини» започатковує нову рубрику  – «Запитай у адвоката». В цій рубриці будуть висвітлюватись питання трудового права, сімейного, житлового, земельного, цивільного, фінансового, кримінального права… Отож, сьогодні, до вашої уваги:

Як не попасти у боргову кабалу…

 

Питання кредитів в останній час набуває особливої актуальності. Як відомо, частка проблемних боргів в українських банках є досить велика. В наш час багато громадян перебувають в тяжкому фінансовому становищі коли сплата боргу за кредитом для багатьох стає неможливою і люди попадають в «кредитну кабалу». У зв’язку з цим, ми сьогодні говоримо про можливі шляхи захисту прав позичальників. Наш співрозмовник, правозахисник, який серед іншого спеціалізується на наданні правової допомоги боржникам фінансових установ, адвокат Роман Гринда.

Пане Роман, до вас питання: у випадку наявності боргу та звернення кредитора до суду про стягнення боргу у боржника є якісь можливості захиститися від пред’явленої вимоги чи це уже для нього кінець і боротися немає змісту?

Відразу варто зауважити що ще древні римляни казали: «pacta sunt servanda», що в перекладі означає, що договори мають виконуватися. Тому, якщо хто-небудь отримав кредит в кого би то не було, то, за загальним правилом, він має його віддати і, як правило, з певними процентами. В українському законодавстві щодо основної суми боргу, так званого тіла кредиту, то тут ситуація досить однозначна: навіть у випадку визнання кредитного договору недійсним основна сума боргу має бути повернута. Практично єдиною підставою для несплати тіла кредиту може стати тільки сплив позовної давності. Більш цікавою є ситуація щодо сплати процентів, пені, штрафів та інших платежів, що виплачуються поза межами тіла кредиту. Щодо цих платежів, то боржнику варто заперечувати проти них, якщо і не у повному обсязі, то хоча б частково. Враховуючи те, що ці платежі, як правило, складають велику частку боргу, а інколи є й більшими від самого тіла кредиту, то звільнення від їх сплати може досить суттєво покращити ситуацію боржника.

Ви говорили про позовну давність. Можете конкретизувати коли і при яких умовах вона може бути застосована.

Позовна давність - це строк, у межах якого кредитор може звернутися до суду з вимогою про захист свого права на повернення кредиту та інших платежів згідно кредитного договору (процентів, неустойки тощо). Загальна позовна давність Цивільним кодексом України (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки, а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік. Для прикладу, якщо людина мала заплатити певний платіж по тілу кредиту, але не заплатила, а банк в строк до трьох років з часу виникнення цієї заборгованості до суду не звернувся, то розраховувати на захист йому уже не варто.

Проте, для того, щоб суд застосував позовну давність боржник повинен про це в суді заявити. Якщо він цього не зробить, то суд все-таки стягне заборгованість. На практиці, досить часто люди про це не знають і тим самим втрачають право на застосування позовної давності.

В когось може виникнути питання: з якого часу починає спливати позовна давність, враховуючи те, що сплата по кредитному договору  відбувається періодично згідно графіку? В даному випадку позовна давність обчислюється щодо кожного платежу окремо. На практиці це означає, що суд стягує тіло кредиту та проценти по яких строк сплати наступив в межах трьох років перед зверненням кредитора до суду, а по неустойці (штраф, пені) – в межах одного року. Більш «старіші» борги «пропадають».

Зобов'язання з надання кредиту, його повернення та сплати процентів є основним, а зобов'язання зі сплати штрафу та пені є додатковим до основного. Якщо спливає позовна давність до основної вимоги (сплати кредиту та процентів), то вона спливає і до позовної вимоги про сплату неустойки. Тобто, якщо кредитор пропустить строк по тілу кредиту та процентах, то це автоматично означатиме, що і неустойка також не буде стягнута.

І ще одне, на що варто звернути увагу. Відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. А згідно ст. 264, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Тому, не потрібно боржнику підписувати будь-які документи щодо збільшення позовної давності, а також щодо визнання свого боргу (не вартує і в усній формі його визнавати).

Багато людей не можуть розрахуватися з кредитом оскільки нарахування процентів постійно збільшує заборгованість. І це триває постійно. Чи є якісь шляхи вирішення цієї проблеми?

Тут варто звернутися до судової практики. В Україні рішення Верховного Суду містять висновки, як саме повинна застосовуватися норма права, тобто чинне законодавство. А тому, хоча такі рішення і не мають сили закону, тим не менше вони підлягають до застосування. У контексті даної проблеми, то варто зазначити, що Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16 вказав, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги про дострокове повернення позики. А тому, нарахування процентів боржнику після цього строку є незаконним. Так само є незаконним і нарахування неустойки. Таке рішення Верховного Суду дає певний шанс боржникам вибратися з боргової ями.

Які особливості нарахування штрафу та пені?

Відповідно до ст. 549 ЦК України штраф та пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності – неустойкою, а також одним засобом забезпечення виконання зобов’язань (в даному випадку грошових). Отже, кредитору при притягненні позичальника до цивільної відповідальності через суд за порушення грошового зобов’язання, слід обирати, що стягувати: пеню чи штраф. Банк не має право стягувати одночасно пеню і штраф за порушення позичальником грошових зобов’язань, оскільки подвійна цивільна відповідальність заборонена ст. 61 Конституції України.

Також, варто звернути увагу, що розмір неустойки не може значно перевищувати розмір збитків та при її стягненні застосовуються принципи розумності та справедливості. І навіть якщо неустойка обчислена вірно, проте значно перевищує розмір основного боргу, то суд може її зменшити і, до речі, це відбувається на практиці. Інколи зменшення неустойки досить суттєве.

Наскільки правомірним є нарахування боржнику різного роду плати за обслуговування рахунку, надання фінансового інструменту тощо?

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то плата за це не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Відповідно до ст. 12 Закону «Про споживче кредитування», споживач не зобов’язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит. Суди цих норм дотримуються при вирішення справ.

Що ще нового є в кредитних правовідносинах?

В аспекті корисного саме для позичальників, то Верховний Суд в постанові від 17 липня 2019 року у справі № 175/4576/14-ц вказав, що роздруківка із сайту банку належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Відзначимо, що оскільки часто умови щодо різного роду процентів та неустойки містяться саме на сайтах банків, то це дозволить уникнути їх застосування. Це досить справедливо, адже дійсно невідомо, які умови договору містилися на сайті в момент укладення договору.

І що на кінець побажаєте нашим читачам?

По-перше, ніколи не потребувати отримання кредитів, а, якщо вже так сталося, то не уникати судових процесів, оскільки, якщо проти вас суд ухвалить заочне судове рішення, то переглянути його не так просто, а деколи і взагалі неможливо.

Спілкувалася Анна Баневська.

джерело: ексклюзивно для редакції