«Кліщовий вірусний енцефаліт, причини виникнення, профілактика»
2018-03-15 22:01:21
«Кліщовий вірусний енцефаліт, причини виникнення, профілактика»
На протязі останніх років спостерігається значне поширення кліщів – переносників небезпечних інфекцій, в т.ч. кліщового енцефаліту, бореліозів, на території санаторіїв, оздоровчих закладів, розташованих в лісових масивах, в лісах, парках, скверах. Частота покусів кліщами реєструється інтенсивніше, ніж у минулі роки.
Причини виникнення кліщового енцефаліту
Резервуаром і переносником кліщового енцефаліту є іксодові кліщі, яких більше 15 видів, проте епідеміологічне значення мають два види - ixodes perculcatus (тайговий) і ixodes ricinus (європейський). Іксодовий кліщ за 5-6 метрів відчуває теплокровних тварин і людину. Кліщ присмоктується до шкіри і впорскує в кров вірус кліщового енцефаліту. Чому ж людина не відчуває укусу? Це пов'язано з наявністю у кліщів анальгезируючої речовини. Кліщ «наїдається» тоді, коли збільшиться в 120 разів.
Вихід іксодових кліщів із зимової діапаузи в усіх ландшафтно-географічних зонах на Львівщині у 2017р прийшовся на ранні терміни - 1 декада березня. Весняний пік чисельності кліщів відмічений у першій половині травня. Іксодові кліщі майже на всій території області зберігали активність до 1 декади листопада. Така активність пов’язана із відповідними температурними показниками. Аналізуючи чисельність іксодових кліщів за два півріччя (6340 екз.) можна визначити, що питома вага i.risinus – 57%, а d.reticulatus – 43%.
При дослідженні іксодових кліщів знятих з людей позитивні результати у 2017р (наявність берелій) отримано 24,2% випадків (за даними ДУ «ЛОЛЦ МОЗ України»).
Кліщовий енцефаліт - природно-осередкове інфекційне захворювання, що викликається вірусами кліщового енцефаліту, що передається трансмісивно (через комах) і аліментарним шляхом (при вживанні в їжу молока хворих тварин), а клінічно проявляється інфекційно-токсичних синдромом з переважним ураженням центральної і периферичної нервової системи.
Симптоми хвороби різноманітні, що ускладнює її розпізнавання, проте всі вони пов'язані з ураженням нервової системи. Певні побоювання викликає формування хронічних форм захворювання з розвитком інвалідності.
Шляхи передачі інфекції:
- трансмісивний (при укусі кліща), причому потрібно пам'ятати, що кліщ повзає по одязі в пошуку відкритого місця, і по тілу в пошуку місця укусу, тому після відвідин лісових місць, укус може відбутися тільки через годину;
- аліментарний (вживання молока хворих тварин - кіз, корів, в крові яких є вірус);
- можливе інфікування при роздавлюванні кліщів, що робити категорично не рекомендується;
- трансплацентарний (в разі укусу кліщем вагітної - передача вірусу від матері плоду).
Сам хворий кліщовим енцефалітом для оточуючих НЕ заразний.
Сприйнятливість до інфекції висока, уражаються всі вікові групи, однак частіше хворіють чоловіки (до 75%). Нерідко зустрічається професійна складова захворювання, групи ризику - лісники, лісоруби, геологи.
Симптоми кліщового енцефаліту
Вірус проникає через шкіру людини при укусі кліща.
Виділяють: 1 фазу - Латентну - вірус накопичується в організмі людини (симптомів немає, це інкубаційний період, який триває в середньому 7-12 днів, але може варіювати від 1 до 30 днів)
- далі наступає 2 фаза - вірус проникає в кров - віремія - і заноситься в центральну нервову систему (у хворого інфекційно-токсичний синдром)
- 3 фаза - невральна (у хворого всі симптоми ураження нервової системи)
- 4 фаза - формування імунітету (хворий одужує).
Іноді вірус не покидає організм людини, а вбудовується в геном клітин головного мозку (одужання не настає, хвороба то стихає, то знову активується)
Ускладнення кліщового енцефаліту
Ускладненням може бути розвиток епілепсії після менінгальної форми, набряк головного мозку з летальним результатом після менінгоенцефалітічної форми, ураження черепно-мозкових нервів з розвитком косоокості, гугнявості голосу, утруднень ковтання, мови, паралічі м'язів шиї, тулуба і кінцівок після поліоміелітоподібних форм, знерухомлених і атрофія м'язів після полірадикулоневротичної форми енцефаліту та інші серйозні наслідки.
Профілактика кліщового енцефаліту
1) Неспецифічна профілактика - використання репелентів, акарицидів, носіння спеціального захисного одягу (або як мінімум штани заправити в шкарпетки плюс довгий рукав з щільною гумкою на кінці), самоогляд під час і після відвідин лісів, вживання в їжу кип'яченого молока.
2) Специфічна профілактика включає в себе вакцинацію від кліщового енцефаліту. Існують декілька вакцин для профілактики кліщового енцефаліту: культуральна інактивована (Росія), Енцевір (Росія), Енцепур дорослий і дитячий (Німеччина), ФСМЕ-імун-інжект (Австрія). Це планова профілактика, щепитися потрібно з осені (вересень-жовтень). Курс складається з 3-х доз, перші дві з інтервалом в 1 міс, третя - через рік після другої. Імунітет зберігається 3 роки, потім потрібно зробити 1 ревакцинацію на наступні 3 роки.
Зав. відділення організації епіддосліджень
Дрогобицького ММВ ДУ «ЛОЛЦ МОЗ України»
Янківська Л.В.
Статтю розміщенно на правах соціальної реклами
джерело: Майкут