2023-10-11 22:46:26
Останній випуск Медіа-дайджесту містить публікації про головні події вересня, які відображають стан і перспективи відносин між Європейським Союзом та Україною.
Головною політичною подією місяця стала промова Президента Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн про стан Союзу у 2023 році в Європейському парламенті (Страсбург) 13 вересня. Певною мірою ця промова була підведенням підсумків напередодні виборів до Європарламенту 2024 року. Та все ж мова йшла про майбутнє, показуючи сталість політики Європейського Союзу, зосереджуючись на змінах, вдосконаленні та розвитку.
Слід також відзначити увагу до питання майбутнього розширення. У цьому контексті Україні варто сприймати положення промови Президента як орієнтири, враховуючи їх під час виконання «домашнього завдання» кандидата та формування стратегії розвитку на майбутнє.
Матті Маасікас, термін повноважень якого на посаді посла в ЄС завершився у вересні, висловив таку ж впевненість у членстві України в ЄС – але все залежатиме від самої України.
Детальніше читайте у ТОП-ТРІЙЦІ
13 вересня президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн виступила зі своїм зверненням до Європейського парламенту в Страсбурзі про стан ЄС у 2023 році. Ключові моменти, на які особливо чекали українці, яскраво продемонстрували непохитну позицію Європейського Союзу: «Ми будемо поруч з Україною на кожному кроці. Скільки буде потрібно».
Не менш чіткою була відповідь і на питання про розширення ЄС: «Майбутнє України в нашому Союзі. Майбутнє Західних Балкан у нашому Союзі. Майбутнє Молдови в нашому Союзі», – заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Матті Маасікас:
«Україна буде в ЄС, це 100%. Але… майже все залежить від кандидата».
Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель дав розлоге інтерв’ю The Guardian. Він, серед іншого, зазначив, що вступ України до ЄС кладе край пасивності та бездіяльності щодо розширення. Але останні події також прискорили давно назрілі глобальні процеси, і війна в Україні та її кінцевий результат стануть однією з трьох рушійних сил створення нового світового порядку.
«Це створює серйозний довгостроковий виклик для Європи. Європейці повинні підготуватися до того, щоб бути частиною нового світу, в якому ми становимо меншу частину населення та меншу частку світової економіки. Отже, треба шукати політичний вплив, технологічний потенціал і єдність. Єдність – це ключове слово».
Поки Україна готується розпочати переговори про вступ до Європейського Союзу, вона має виконати своє «домашнє завдання», здійснивши реформи в семи сферах. Експерти відзначають прогрес України в цій роботі, але застерігають, що цілі мають бути досягнуті, а перетворення мають бути незворотними, оскільки заплановані зміни мають не лише гармонізувати національні критерії з європейськими, а й – насамперед – покращити життя самих українців. . Український центр європейської політики (УЦЄП) доручив групі професійних експертів підготувати документ під назвою «Реалістичний шлях до вступу України в ЄС», який було представлено громадськості у вересні.
Серпневе опитування Flash Eurobarometer про виклики та пріоритети ЄС у 2023 році було проведено в 27 країнах-членах ЄС.
Як і з лютого 2024 року, більшість європейців говорять про підтримку допомоги Україні, а 71% висловлюють солідарність з Україною у її війні проти Росії.
Більшість громадян ЄС також підтримують посилення економічних санкцій проти країни-агресора. Переважна більшість переконана, що війна Росії в Україні є ознакою необхідності забезпечення енергетичної та економічної безпеки ЄС. 75% респондентів виступають за розширення військового співробітництва в рамках ЄС.
ЄС готовий співфінансувати створення Міжнародного реєстру збитків і придбання приміщення для цієї установи в Гаазі.
У травні на саміті Ради Європи було підписано Декларацію про створення реєстру збитків для України. ЄС і 43 країни приєдналися або заявили про намір приєднатися. Спочатку створений на три роки, Реєстр збитків від російської агресії базуватиметься в Нідерландах із допоміжним офісом в Україні.
Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич назвала це рішення «історичним», зазначивши, що воно допоможе жертвам зафіксувати свої збитки та є важливим для будь-якого механізму компенсації.
Європейський Союз і Програма розвитку ООН (ПРООН) спільно реалізують програму відновлення шкіл, зруйнованих повномасштабною війною Росії. Бюджет цієї програми становить 14 мільйонів євро. Першими відновлять та облаштують дев’ять шкіл Житомирської області із загалом 66 шкіл, які планується відремонтувати в 11 областях України. Ремонтні роботи включатимуть встановлення нових вікон, ремонт покрівлі та сантехніки. Усі ремонтні роботи проводитимуться відповідно до стандартів інклюзії, екологічності та енергоефективності. Для захисту дітей від авіаударів також будуть побудовані бомбосховища.
Цифрова платформа Diia.Engine працює зовсім небагато, але на ній вже створюють наступні 20+ електронних реєстрів. Це забезпечить зручність для користувача та прозорість ринку, а також стане основою для впровадження нових державних онлайн-послуг. Серед наступних кроків – оцифрування системи рослинництва Мінагрополітики, реєстру документів про зберігання зерна та системи реєстрації домашніх тварин. Також розробляються євроінтеграційні реєстри, в тому числі системи крові та системи сповіщень для косметики, харчових добавок, дезінфікуючих засобів тощо.
Станом на 20 вересня 2023 року Європейське оборонне агентство вже підписало 8 рамкових угод про спільну закупівлю боєприпасів калібру 155 мм – цими боєприпасами Збройні Сили України відстрілюють від 6 до 8 тис. Водночас російські гаубиці щодня використовують близько 40 тисяч снарядів, тому для досягнення балансу необхідно забезпечити українську армію цими боєприпасами. Верховний представник Жозеп Боррель, який також очолює Європейське оборонне агентство, підкреслив: «Путін не демонструє жодних ознак припинення своєї агресії проти українського народу. Тому наша військова підтримка оборони України має продовжуватися».