Життя – медицині, серце – сім’ї, душу – Богові…

Життя – медицині, серце – сім’ї, душу – Богові…

Світлої пам’яті Олексія Йосиповича Мелимука

Минає рік (12.11.2021р.), як пішла із життя людина прекрасної душі, відкритого, чуйного і доброго серця.

Він був чудовим чоловіком, батьком, дідусем, лікарем, громадським діячем та активним просвітянином.

Олексій Йосипович народився 6 червня 1940 року у місті Підгайці Тернопільської області в сім’ї коваля Йосипа Мелимуки. Батько Олексія загинув під час Другої світової війни, маленькому Олексію було лише 4 рочки. У непрості часи після війни мати Олексія виховувала ще двох старших сестер – Олю і Іру. Сестри Олексія, їхні діти й онуки і дотепер мешкають у Підгайцях.

Після закінчення Підгаєцької середньої школи Олексій Мелимука навчався у місцевому медичному училищі, служив в армії. У 1970 році закінчив Тернопільський медичний інститут за спеціальністю лікаря-нарколога. Працював заступником, а згодом -  головним лікарем обласного наркологічного диспансеру. Організував наркологічну службу у Тернопільській області. Олексій Йосипович активно брав участь у створенні реабілітаційного центру для воїнів-захисників східних кордонів України від російських загарбників.

За багаторічну сумлінну працю був визнаний високопрофесійним лікарем, отримав вищу кваліфікаційну категорію, медичні працівники і пацієнти цінують і шанують заслужений авторитет Олексія Мелимуки.

Олексій Мелимука багаторазово був нагороджений грамотами Міністерства охорони здоров’я обласного і міського відділів.

Олексій Йосипович був «Відмінником охорони здоров’я», ветераном праці. Публікації Олексія розміщували республіканські  медичні журнали і періодична преса

Олексій Мелимука написав наукові праці з наркології.

Як активний член «Просвіти» Олексій Мелимука не тільки лікував тіла залежних від алкоголю та наркотиків, а ще й друкував у всіх можливих виданнях публікацї на болючі теми про залежності і методи їх подолання, тим самим пропагував здоровий спосіб життя.

Олексій Мелимука видав «Книгу братства тверезості», в основу якої покладено «Архієрейське послання про високу гідність людини» Митрополита Галицького Йосифа Сембратовича. Відновив Хрест тверезості біля Спасівської церкви у рідних Підгайцях. Його вагома наукова праця «Вікопомні Хрести Підгаєччини», надрукована у науково-краєзнавчому збірнику краєзнавця Степана Колодницького, з яким Олексій Йосипович активно співпрацював, радився з різних питань.

Олексій Мелимука залишив у спадок рукописи, в яких він описав свої думки, своє бачення рідних місцин і що варто було б зробити у Підгайцях для покращення комфорту жителів і гостей міста на багато років уперед.

Дякуємо Всевишньому за можливість бути поряд багато років з такою гідною людиною і віримо, що Господь Бог Наш Ісус Христос прийме душу раба Божого Олексія у Царство небесне.

З Честю і Гідністю прожив своє життя Олексій Йосипович Мелимука, його невтомна праця для людства є взірцем для наслідування  майбутніх поколінь.

Нелегким був для нас цей рік,

В скорботі вся наша родина,

Бо відійшла у інший світ

Дорога нашому серцю людина.

Ти світлом був у нашому вікні,

Лікував від недуг душевних і тілесних.

У вічній пам’яті Ти житимеш завжди

У наших молитвах небесних.

Пам’ятаємо…

Дружина, діти, внуки