Вірші поета Юхниці Євгенія. Липневі...

Вірші поета Юхниці Євгенія

Опісля стомленого вогнища Купала*,
У парку із водоймищ-плямок-озерців,
Віночок з темряви Марічка опускала
В стоячу воду, де ряска́ на молоці.
...Вінок, який не плив нікуди, наче кликав:
Спинитись ді́вчині, і вийняти пахучий,
Віднести у нестримну течію столику,
Де й плетениця попливе назустріч…

07.07.18 р. Євгеній Юхниця ( «Свято Івана Купала» )

Квітує липень, гладіулоси, настурція.

Біля водойми щедра дачниця задумалась:

Усі чекають помідорок, а це ж – осінь.

Чому пришвидшувати час зроста́нньо-но́сий.

… Шепочуть пахощі міцніючих рослин,

Які єднаються в блакиті без кордонів

В спіральо-конусні повітряні родини,

Де їх вітають світлом блискавки-клаксони.

 

Коли дозріє подих - знайде краплю-спляченьку,

Її наповнить ароматами дитячими -

Й покинуть лони біло-синіх не́бних чайок

Й дощем постукають до дачниці до вдячної.

 

04.07.21р.

 

Коли ти усміхаєшся, всміхаються і очі     

Блакитні й теплі, як коштовна бірюза.

Та раптом змінюється все, неначе хтось наврочив - 

Сталево-сірими стають, гримить гроза.       

 

…Коли стихає грім, палітра розквітає.  

І ехо прірви уповільнюється паїнькою   

 І синя нескінченність кличе-пригортає.

За справи запитають, а ти їм одразу: "Файно!"

 

05.07.21р.                

                                                                                                 

Ми знов зустрілися сьогодні увісні...

пісочний сон.

Лунали чисті дзвони дельти голосні:

 ілюзіон.  

А догорталися на зустріч на омріяну -

освідчитись,

Там, серед літа, раптом в кроки - сніговії

Поривчасті.

 

І ти, важкі сніжки́ намоклі -

до сонць.

Й опуклі краплі білої солі,

курйоз,

Перетворилися на хвилі

У липні

Й гортали у піску припливами

невсипними...

 

03.07.21р.

 

Липнева ніч сигналить резедою:

Асфальт розпечений - палючою смолою.

Й стежи́на, ледь помітна - хід в портал,

В каньон міжскельний у річковий зал,

Де самоцвіти, піскови́к, грані́тники

Гірською річкою керують разом з вітром.

 

І жовта резеда освічує дорогу

В палац вологи охолодженої го́рами.

Асфальт у позику візьме, й віддасть з дощу.

Озонними частинками - прозорими:

…Пісковики каньонні – приймачі суворі.

 

04.07.21р.

 

 

У Кирилиці елітній, на косі,

Біля пари двох закоханих й вродливих

Став стелитися у шортах-фартусі

Мускулястий пан молодик з чубом-гривою .

…Дружній, стильний і завжди усміхнений

І в більярдній їх зустрів,

Заплатив і за коктейлі перепінені,

І цікавиться за них, мов з їх сім’ї.

 

Скоро ранок, а закоханим й не спиться:

От – на кого з них підсів…мисте́цьколи́ций?

 

01.07.21р.

 

Врешті, наважились

Зі співробітницею –

На річку – разом, й всі –

Мов коаліція:

Мовчки принишкли у

Схожим очікуванні.

…Перепогля́дини,

І розуміючі

Усмішки – ядерні,

Вщерт буяніючі…

 

А ми …розклали звіти,

І – працювати, літом!

 

01.07.21р.

 

 

Без попередження – у хвіртку,

І з порога:

«Так, не сьогодні, не займай. Чому прийшла?

Я заміж хочу! І …на море дике -

У дорогу,

Коли за вікнами – сади й  й кашмір палат»

 

…Розповідала, я погоджувався,

Доки

Вже не схилилась у обійми.  Ти сорочку

Мою підня́ла, та густим волоссям-

Змоклим

Залоскотала пупчик і тверді сосочки…

 

28.06.21р.

 

Неначе лід блакитиний,

Вкритий снігом,

Коли – пухнастим, ледь прозорим, чи навіями.

І простір безлімітний,

Кайтер*-ігри –

Сметанні гірки зверху з літака спокійного.

 

А під прозорою водою із повітря -

Озер мережа у заглиблинах міжгір'я.

 

29.06.21р.

*Кайтер - кайтерсерфінг – спорт, спортсмена на кайті тягне за собою повітряний змій

 

Любов до землі має бути у серці

Угіддя у нас – українська Венеція!

Невжиток - нема майже, як у пустелях

Й гірських скельогри́в кам’янистих несе́льних.

…Аби тільки разом – держава й пшеничник

Враховували кожну яру дрібничку!

І вдячна земля, мамця, доня, сестричка,

Турботі поважить - на стіл  паляничками.

 

11.06.21р. Євгеній Юхниця

 

Липень смаглочолий

Грозами та зливами

Часом бараболить

Дахи метушливо.

…Зашумить дощ морем,

Стихне, а посилиться…

…Та я, помідорки,

Прикрию потилицею:

Їм, зламатися – не дам!

Хоч й намокну, не біда.

 

26.06.21р. . Євгеній Юхниця

 

 

Стають пляжі – домівками,

Ореали побачень,

Тішаться неньки з дітками,

Поливають на дачах.

…«Нас не так вже й багато

З тридцяти одним днем», -

Місяць липень аба́том

Бряцкає, ключарем -

Від озер, струмків, течій,

Океанів, річо́к:

…«Більше днів – у гніздечках

Більш кохань й діточо́к»

 

26.06.29р. ( «Задоволений липень» )

 

Примружуєш очі на небо високе,

Розкидуєш руки  широкими крилами,

І божа корівка тихонько лоскоче

Твою, ледь засмаглу співаючу шкіру,

Лежиш серед трав й над тобою тріпочуть

Уявні і справжні гарячі вітрила.

…О, липень,  примружені очі,

Чого ви, зізнайтесь, ще хочете?

 

15.05.21р. . Євгеній Юхниця

 

Ми ж не сварилися тоді.

Щемлива дійсність.

Затісно стало в почутті.

Ще й людне місто…

Ось, через десять років ми -

…І очі-в-очі.

Відлига посеред зими

Для нас муркоче.

 

05.02.2021р.

 

Вітання передала морю

Зазнайома,

Й зашепотів я тільки хору

Хвиль – за цьомку,

Як наді мною закружляла

Пара чайок,

Немов, сердечками із ягід -

Живі лайки.

 

01.07.21р.

Мені, коліжанка, з якою дружина

Поїхала в групі дівчат у Карпати,

На вайбер прислала світлинку: в ожині –

Гуцула цілує моя недогля́дна…

…У відповідь, я їй - за кущики спек:

«А що, обрав гу́цол – мою? …не тебе?..

 

02.06.21р.

 

Шматочок насолоди тонучою

Я дістаю у вестибюлі з кла́чика.

І присмак літа накриває, й зайчики

Зі мною грають, чужі погляди, у м’ячики.

І ендорфіни чуйності гламуру

Мене транслюють бархатом й велюрами.

…Ще шоколадка на вустах,

А кожен відчуває:»Ах!..»

 

02.07.21р.

 

Шоколадні СПА.

І тіло загортається

В солодку м’якість,

Й ти - себе на смак…

Це боротьба

Розслабленнгоі танця

Й «фламенко» м’язного.

Крем з ласощ, бахрома…

 

Мигдально-шоколадні хвилі.

Епоха – за релакс у  стилях.

 

02.07.21р.

 

Неонове сонце на набережній

Голубить бруківку.

На ящиках – склянки з гуляшиком,

Мед і …оливки:

У бочках і виварках сині,

Зелені й бордові.

От, як тих оливок-чуди́ньок

У Вінниці повно?   

 

Трамваї вистукують рими.

Поезія зранку на вимін.

 

01.07.21р.  

 

Разом подобається їм -

На скалі ночувати над морем.

Ти зникаєш зі сво́ї сім’ї,

Я – від мами чуттєво-суворої.

…Під скалою – й забувсь орнітолог

За птахів над водою – вітрилами:

Задивляється вверх на вдоволену,

Пару, що – без проблем наче, з крилами.

 

01.07.21р.

 

 

 

Моя, коли у Черноморськ

Я втік з Наталкою спокійною  - в намети,

Тепер хештеги ставить, ось:

Під кожним витвором моїм у інтернеті.

То, що – #язрадник# , й за дружину в мене – клуби,

То - #трихвилинийвсе #, то – #знайтеяслабкий#…

То, мов хизуюся, що я -: #уліжкугрубий#.

…В коментарях - б’єють словопади  - з кулаки…

 

І …в павутині зви́лась черга-експонента:

Із …бажаючих - нових експерементів!

 

01.07.21р. *Експонента – матем. функція зростання

 

«Ти з до́нькою - на море? Добре, добре.

І ще якийсь …татусь з двома дітьми?, -

…Дружина не відповідала, та бадьоро

Собі кивала насолодою до змін.

 

Іду до при́ятеля це, до карасятника.

Може, візьме з собою на ставок – підсадкою…

І намагаюся не думати, лише  -

Що донька відпочине: південь, врешті решт.

 

30.06.21р.

 

Мене, заміжня запросила на Азовське.

Я опирався, та кохав й кохаю досі.

Злітали в небо разом, й падали кометами.

Вечері  голі – на животику, банкетами.

У хвилях лавових згорали й воскресали

Єдналися в мережу стру́мкана́ли.

 

Питав я й апогею* й перигею*:

Невже з її супружником у неї

Так не співать, як у нас обох  артерії?

...Як тут зі мною біля моря, з нею-феєю?

 

01.07.21р.

*Перигей — найближча до Землі точка навколоземної орбіти небесного тіла,

*Апогей - найвіддаленіша від Землі точка навколоземної орбіти.

 

О́пки-гопки, дверці – в боки!

Я злітаю на курорти.

«Оздоровниця!» ,- найперше

Що сказав учора тещі.

На присма́льнику автівки

Льодник го́йдається кількою.

…Сервіс перевірю нинішній -

Сам! Готель, бассейн, полички!

І аж потім, десь за тиждень ,

Натхненно й дружину викличу.

 

30.06.21р.

Сім’я спортивна

І на озері невтримна:

Кроль, батерфляй,

І дружнє: «Ще! …ех… доганяй!»,

В піснях, рідня

Вітає переможця дня!

 

 

Й втікли курчатка

Під гамак у тінь на дачку

Від га́йда-е́ха

Тут, сьогодні, пляжу-трека…

 

05.07.21р.

за матеріалами:

Слободянюк Зоя Василівна