2021-07-04 20:47:38
Від минулої неділі й дрогобичани, й люд мандрівний, якого стає в місті дедалі більше, не оминають виставку в Палаці мистецтв музею «Дрогобиччина», що відкрилася там 27 червня.
Через пандемію і тривалі карантинні обмеження такі заходи були неможливі, а ті, кого цікавлять мистецтво та культура давно вже прагнули нарешті повернутися до звичного життя, коли є змога побачити щось нове, поспілкуватися із справжнім мистецтвом та його творцями…
Може, й не надто людно було на вернісажі, про який ідеться. Адже – неділя: хтось надав перевагу власним справам на дачах та ділянках, хтось засмазі на річці та пікнікам на природі… Та це нормально: виставка – не розпродаж в супермаркеті й не день завезення нового краму до секонд гендів…
Та от ті, хто завітав на зустріч з малярством рівнянки Наталки Пастухової до «вілли Б’янки» жодним чином не пошкодував.
Передовсім – через вельми затишну, майже домашню атмосферу вернісажу,час можливість вільного спілкування спершу під час офіційного відкриття, а відтак – й у кулуарах та за келихом доброго сухого червоного.
Наталія Пастухова – уродженка південного Миколаєва, звідки свого часу переїхала до Дрогобича, де закінчила четверту школу відтак студіювала в Дрогобицькому музичному училищі (нині – коледж) імені Барвінського. На вернісаж, і це, за словами малярки, багато важить для неї завітали її шкільна вчителька зі скрипки Ольга Терлецька й викладачка з училища Ореста Околович.
Опісля волею долі оселилася в Рівному, де здобула фах фахівчині з громадських зв’язків і тривалий час працювала на телебаченні (редакторкою, репортеркою, вела новини), й нині є доволі відомою людиною в Рівному…
І ось нещодавно явила urbi et orbi цілком по-новому: відкрила в собі малярський хист й торік – в тому ж Рівному – презентувала першу свою виставку…
І власне це неабияк заскочує, дивує, і вражає: за пензель мисткиня взялася лише 11 років тому: стала тоді учассницею проєкту «Стань Ґоґеном за 90 днів», що давав усім охочим навчитися малювати. Відтак продовжила малярські студії у рівненських живописців – спершу в Анатолія Мартиненка, відтак – в Анатолія Іваненка. За її словами, не припиняє студій і зараз.
Сама Наталка Пастухова переконана, що кожен є талановитим й здібним творити щось власне, знайти себе в тій чи інший мистецькій царині.
Для неї ж самої, як каже, найбільшою таїною, було навіть не стільки навчитися азам малярства, скільки… на палітрі змішувати фарби. Й вона в цьому досягла не просто неабиякої вправности, але й робить це віртуозно, подекуди вельми цікаво та незвично. Особливо там, де працює з улюбленими своїми темними барвами – темно фіолетовою, бузковою темно коричневою, бордовою…
Виставка, презентована в Дрогобичі свідчить, що за надто короткий час Пастухова ствердилася як самобутня малярка, зі свої почерком, баченням, філософією…
Працює художниця в різних техніках, переважно пише олійні полотна та пастельні роботи, так само різноманітна її стильова, тематична та жанрова палітра. Серед виставленого – й роботи ескпресіоністичні. Й такі, що тяжіють до кубізму та абстракціонізму, є й написані в модерній манері, є й цілком реалістичні…
В експозиції з промовистою назвою «Час творити» представлені майже 60 робіт, від найперших до написаних буквально останнім часом. Тож можна простежити творчу еволюцію Наталки Пастухової, побачити, як від до певної міри картин «вторинних» до всуціль ориґінальних, які засвідчують, що це – художниця з неабияким потенціалом і, поза сумнівом, успішним творчим прийдешнім.
Звісно, є роботи, що нагадують глядачеві «малих голландців», певні роботи на етно тематику або ж інші, де не надто багато новизни. Та не варто судити суворо чи докоряти авторці: як малярка, надто молода, тож постійно в пошуку свого власного стилю й самої себе в живописі.
Та є роботи на виставці, які вражають, спонукають до роздумів, що тішать і око ( якщо не замулене й позбавлене упереджень та стереотипів), і душу.
Це передовсім урбаністичні образи Рівного. Про них сама мисткиня каже так:
«Не знаю, скільки достеменно років нашому місту, але мені цього року виповнюється 45. З них половину я живу у Рівному. За цей час я зрозуміла, що люблю місто незважаючи на його вперту архаїчність, затишну занедбаність, інколи відвертий несмак і трохи агресивних людей. Я люблю місто за його щедру можливість бути таким, яким ти хочеш. Я хочу бути щасливою! Тому Живу Творю Радію щодня..». Тут, зокрема, можна назвати принаймні дві: «Трієчка» або ж «Yellow submarine”…
А ще – анімалістичні полотна (надто настроєві, і веселі, бешкетні в Пастухової коти), морські краєвиди, натерти з дивовижною гамою барв й роботи, інспіровані сновидіннями («Стара скриня» – дійсно шедевр).
Окремо виділив би портрети та автопортрети. В цьому жанрі часто чи не найвиразніше виявляє себе власний погляд мистця. Й Наталка Пастухова так зображує рідних (чоловіка, доньку, сина) чи знайомих, що ці роботи запам’ятовуєш і вже портрети ці не сплутаєш з роботами інших живописців…
Представляли художницю на вернісажі директорка музею «Дрогобиччина» (теж свого часу тележурналістка) Алла Гладун і завідувачка відділу європейського мистецтва Надія Кікта (свого часу віолончелістка).
Промовиці підкреслювали, що чи не найголовнішим у творчости рівненської мисткині є її життєлюбність, увага до життя в усіх його проявах, тому й малює все те, чим живе, те, що бачить чи стрічає поруч із собою та довкола себе…
Сама ж художниця говорила й про себе, детально розповіла про деякі свої полотна, повідала й про зв’язок із Дрогобичем, про музучилище та своїх викладачів, дехто з яких був присутній на вернісажі.
А вже по офіційнім відкритті, за келихом вина та трускавками, гості (приїхала Наталка зі своїм чоловіком Олександром Мрозовичем) вільно спілкувалися, ділилися враженнями та спільним спогадами про спільні дрогобицькі роки. Прийшли на вернісаж дрогобицькі знайомі мисткині, її товариші шкільних років, друзі з навчання в музичному училищі. Зокрема, тепло та щиро вітав Наталку Пастухову Мирослав Снятинський, знаний колоритний дрогобичанин (окрім іншого, ще й непересічний скрипаль), чия родина давно дружить з мисткинею та її родиною…
Не просто успішним був черговий фестиваль у Палаці мистецтв. Завдяки яскравій, харизматичній особистості мисткині, камерній атмосфері, незвичності й дивовижній енергетиці полотен ставало сонячно на душі й з’являлося відчуття, що всі нинішні негаразди, разом з набридлою вже неабияк короною, десь далеко, недосяжно…
«Час творити» можна буде відвідати ще протягом місяця, тож зволікати не варто: роботи, там представлені надихають, спонукають до життя дії, творчости. А головне – не залишають глядача байдужим.
P.S. Роботи малярки Наталки Пастухової поціновувачі справжнього мистецтва можуть придбати. Щоправда, продаються не всі: виставлені й ті картини, що вже є в приватних збірках. Шкода тільки, що організатори, як це зазвичай робиться, не позначили цього на полотнах. За подробицями можна звернутися до палацу мистецтв.
Нижче – перелік виставлених у “Віллі Б’янки робіт”
КАТАЛОГ РОБІТ
Персональної виставкиНаталкиПАСТУХОВОЇ«ЧАС ТВОР??Т??»
М. Дрогобич 27 червня – 26 липня 2021р.
№ | Назва роботи | Рік створення | Розмір в/ш | Матеріал | Примітка | Вартість, грн. |
1 | Мідні вітрила | 2017 | 60 х 80 | Полотно на підрамнику, Рама, Олія | 10 000 | |
2 | Літній дворик | 2017 | 90 х 60 | Полотно на підрамнику, олія | 3 000 | |
3 | Неестетичний натюрморт «Ковель-Київ» | 2018 | 60 х 50 | Полотно на підрамнику, рама, Олія | 2 000 | |
4 | Натюрморт з часником | 2018 | 60 х 50 | Полотно на підрамнику, олія | 2 000 | |
5 | Мій демон | 2020 | 90х 75 | Полотно на підрамнику, олія | 5 000 | |
6 | Yellowsubmarine | 2020 | 75 х 90 | Полотно на підрамнику, олія | 5 000 | |
7 | Трійка | 2017 | 35 х 50 | Полотно на підрамнику, олія | 1 500 | |
8 | Штиль | 2020 | 50 х 40 | Фанера, олія | Не продається | |
9 | Ніжність | 2020 | 60 х 50 | Полотно на підрамнику, олія | Не продається | |
10 | Коти на карантині | 2020 | 60 х 50 | Полотно на підрамнику, олія | 2 000 | |
11 | Маркіз | 2020 | 58 х 25 | Полотно на підрамнику, олія | Не продається | |
12 | Автопортрет | 2020 | 40 х 30 | Полотно на картоні, олія | Не продається | |
13 | Бузкова облога | 2019 | 55 х 70 | Полотно на підрамнику, олія | 2 000 | |
14 | Що ти читаєш? | 2015-2019 | 80 х 60 | Полотно на підрамнику, олія | 5 000 | |
15 | Польовий етюд | 2019 | 20 х 30 | Полотно на підрамнику, олія | 800 | |
16 | Дика роза або П’яний янгол | 2016 | 100 х 110 | Картон, олія | 5 000 | |
17 | Тополина історія | 2019 | 57 х 80 | Картон, олія | Не продається | |
18 | Прибульці серед нас | 2019 | 80х60 | Картон, олія | 2 000 | |
19 | Мої кицюні | 2019 | 80х60 | Картон, олія | 2 000 | |
20 | Моя Ліза | 2017 | 80х60 | Картон, олія | 2 000 | |
21 | Світло тенет | 2019 | 60 х 80 | Картон, олія | 2 000 | |
22 | Горгона. Автопортрет. Алегорія живопису. | 2019 | 80 х 57 | Картон, олія | 3 000 | |
23 | Ставок після дощу | 2019 | 80 х 57 | Картон, олія | 2 000 | |
24 | Ренесансні квіти | 2018 | 60 х 50 | Картон, олія | 2 000 | |
25 | Кокетка | 2019 | 50 х 40 | Картон, олія | 800 | |
26 | Незолота рибка | 2020 | 40 х 30 | Картон, олія | 800 | |
27 | Натюрморт з пляшками | 2015 | 30х40 | Картон, олія | 500 | |
28 | Майже Донкіхот | 2018 | 45 х 55 | Полотно на підрамнику, олія | 1 500 | |
29 | Рожеві груши | 2018 | 45 х 60 | Полотно на підрамнику | Не продається |
Світлини автора
джерело: власне