…Я хочу, щоб зозуля відкувала гаряче літо над горою Карачун…

Я хочу, щоб зозуля відкувала гаряче літо під горою Карачун… (плюс відео) by wolodymyr | 14.11.2014 | filed under: Публікації share to facebook share to odnoklassniki share to vkontakte Національна гвардія України не допустила програшу нами цієї війни. Після того, коли «зелені чоловічки» захопили Крим і змели «українську» «армію» на півострові, стало зрозуміло, що надіятися на одних професійних військових не варто. І тоді ті, хто може й крокувати не вмів, але кого загартував Майдан, пішли захищати Вітчизну. Так навесні 2014 року почала формуватися Національна гвардія. Без допомоги з тилу, без волонтерів гвардійцям на Сході було б вкрай сутужно. Це не означає, що зараз все добре, але обходяться воїни мінімальним, знаючи, що на їхні потреби хтось часто жертвує з останнього – не з надлишку, а з прожиткового мінімуму. Як зазначає народний депутат від Дрогобиччини Богдан Матківський, «якби олігархи були на Майдані, а потім пішли на війну, то ми б ту війну давно закінчили». Воїни Національної гвардії не лише очікують на допомогу волонтерів, а й самі збирають кошти для свого забезпечення. Навряд чи варто описувати, які потреби є в наших хлопців напередодні зими у час війни. А очікувати на владу не доводиться. Одна з ініціатив – благодійні концерти. Напередодні ротації, яка очікується найближчим часом (терміни не вказуємо з огляду на військову таємницю), ті гвардійці, які перебувають зараз у тилу, організовують благодійні концерти, під час яких проходить збір коштів. У Трускавці, для прикладу, 12 листопада такий концерт пройшов у СГК «Дніпро-Бескид», 13 листопада – в ГКК «Карпати». Інші санаторії теж охоплені цими акціями. На кожному концерті – обов’язкова хвилина мовчання за загиблими на Майдані та в зоні АТО. На одному з таких концертів побував і кореспондент «Трускавецького вісника». Виступ гурту «Кулі» (соліст Максим Перев`язко) надзвичайно припав до серця відпочивальникам (до речі, переважно російськомовним), які скандували «Спасибо, ребята!». Аплодисменти зривав і наш земляк Андрій Поясник, який читав свої вірші – можливо, не надто досконалі з літературного погляду, але щирі та правдиві. І пісні, і вірші – про війну та про мир, про безхребетних та нікчемних посадовців, про кохання і любов матері до сина, про життя щоденне і життя в екстремальних умовах Майдану, АТО, війни. …Хлопчина з Майдану зайшов у метро і дим барикад у вагон занесло, прийшла перемога, киянка прийде, і в термосі чаю йому принесе… За такими простими словами віршів стриянина Зеновія Медюха на його ж музику – цілі образи, які насуваються в уяву: дим барикад, змучене нічними чуваннями на Інститутській тіло, вагон метро, напарфумлені дівчата, страждання втрат та радість перемоги… …Я хочу, щоб зозуля відкувала гаряче літо над горою Карачун… Цю та інші пісні писали там, на Сході, під Слов`янськом та Краматорськом, під обстрілами «Градів» та в моменти затишшя. Залюбки співають гвардійці пісні на слова Михайла Фурсова, для прикладу, «Доброго вам дня, доброї ночі». Володимир Ключак