Про звичай святкувати Великдень у селі Підмонастирку, що на Дрогобиччинні, поговоримо з директором Народного дому села Стефанією Стельмах, яка присвятила своїй діяльності вже понад 45 років свого життя.
- Пані Стефаніє, яка історія походження гаївок?
- Традиція походить з давніх-давен, ще з язичницьких часів. Наші предки це пов’язували із закликанням весни. На відміну від тодішніх святкувань, теперішні є більш християнізовані. У нашому селі цей обряд пов'язаний зі святкуванням Воскресіння Христового.
- Яка різниця між святкуваннями тоді і сьогодні?
- Коли наші предки зустрічались біля лісу чи річки, то на поляні водили хороводи, робили ігри, складали пісні. То тепер люди сходяться біля храму й співають жартівливих та церковних пісень. Так, наприклад: «А вже весна воскресла, воскресла, а що ще нам принесла», «Чому гаю не танцюєш?», «Де ти їдеш, Романочку? На ярмарок, мій паночку», «Ой, у саду-садочку посаджу я вишеньку». Ці гаївки й сама знаю, й інших навчаю.
Я радію, що виросла в селі Підмонастирок, і з малечку, почувши церковні дзвони в обідній час, бігла, щоб не запізнитись на святкування. А ще, кажуть, що в нашому селі ці дійства проходять по-особливому.
- У чому ж особливість?
- Знаю, що мало в яких селах Дрогобиччини проводять такі обряди. Такі пісні там називають «веснянками», а десь – «гагілками», у смт. Підбуж – «маївками». Їх виконують протягом травня біля капличок, присвячуючи Богородиці. А у нас це – гаївки, якими закликаємо прихід весни.
- Стефаніє Євстахівно! Як Ви гадаєте, що потрібно для того, щоб не втратити традицію водити хороводи та співати гаївки під час Великодніх свят?
- Я б хотіла, щоб приходило більше молоді, коли ми проводимо гаївки біля нашого храму. Добре було б, щоб мами зі своїми донечками у національному одязі виконували біля нашого храму гаївки, а глядачами були б чоловіки, татусі із синочками. Це об’єднувало б родини. Згадую, як ми швиденько виконали домашні роботи, і з радістю бігли на гаївки. Треба було сподобатися хлопцям (сміється).
- А чи задумувались Ви про розширення кола святкувань?
- Звичайно, так. До прикладу, в селі Дорожів також співають гаївки. На жаль, через брак транспорту та нестачу коштів ми не маємо змоги їздити одні до одних в гості, щоб обмінюватися стародавніми звичаями і обрядами. Та радію, що на Великодні свята у нашому селі так багато гостей, які не лише підспівують нам, але й активно беруть участь в гаївках.
Минулого року фольклорний колектив Народного дому с. Підмонастирок «Вербиченька», який існує з 1990 року, взяв участь у Великій Дрогобицькій гаївці. Ми їздили туди зі своїми гаївками. Майже як уперше, ще в далекому 1990 році в смт. Підбуж, ми вийшли на велику концертну сцену.
- Слухаючи спогади, думаю, що саме така активна діяльність стала основою для створення фольклорного колективу «Вербиченька». Тож бажаю Вам, пані Стефаніє, нових творчих досягнень. Дякую за цікаву розмову!
Розмовляла Христина Кацюрин
