В??РОК Дрогобицького міськрайонного суду

2018-02-21 14:57:01

Ну ось і закінчився розгляд нелегкої, хочу вам сказати, справи, про результати розгляду якої ми вже неодноразово повідомляли нашим читачам. http://detector.media/community/article/126693/2017-06-06-na-lvivshchini-za-pobittya-zhurnalistki-lifeinfo-suditimut-bukhgalterku/

http://lifeinfo.com.ua/2017/11/24/u-buhgaltera-yakiy-inkreminuyut-pobyttya-zhurnalista-zavelasya-nova-grupa-pidtrymky.html

Події того дня розгорталися так: 4 січня минулого року у приміщенні одного з комунальних підприємств - КП "Туристичний комплекс "Дрогобич" журналістка за фактом опечатування офісу (до обналічника на дверях було прикріплено папір з відтисками печатки КП "Туристичний комплекс "Дрогобич" і підписом тодішнього керівника установи Миколи Крука) проводила розслідування з використанням відеокамери.

Тоді ж бухгалтер, перешкоджаючи законній професійній діяльності останньої, відібрала у неї фотоапарат та вдарила ним по столу. Після цього зловмисниця нанесла журналістці декілька ударів кулаком в голову та в обличчя.

Наводить на роздуми і той факт, що на користь звинувачуваної жоден зі свідків, які під час слідства давали покази у місцеву прокуратуру, так нічого і не спромоглися сказати у суді. Вірніше, у суд, з невстановлених причин, не з'явилися взагалі. Хоча були неодноразово поінформовані судовою інстанцією про допит їх в якості свідків.

На останньому засіданні, що відбулося 16.02.20.18 року було переглянуто відеоматеріали, що висвітлювали відтворення факту побиття на місці події, за участю працівника прокуратури, який свого часу вів вище згадану справу Андрія Мельника.

Після чого сторони перейшли до судових дебатів, під час яких усі учасники процесу виклали свої погляди стосовно справи.

Не зважаючи на незаперечні докази вини звинуваченої пані Ф., що включали і відео, які зафіксували бійку, на жаль, своєї вини так і не визнала. А це, як ми знаємо, негативно впливає на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області . Під час дебатів та заключного слова звинувачувана плуталась у показах. То, зі слів підсудної, у Вікторії Лишик взагалі не йшла носом кров (хоча правоохоронець Микола Мисишин офіційно засвідчив, що у потерпілої , коли їй стало погано, у службовому автомобілі пішла носом кров).

Згодом емоційно доводила, що , присутній на місці події пан В., стояв при вході дверей приміщення бухгалтерії, звідки нікого не випускав, і тут же повідомила, що виходила з згаданого кабінету в коридор 3-4 рази, подзвонити за порадою.

Не обійшлось і без особистих образ. Пані Ф. (про що також свідчать матеріали відеозапису), назвала Вікторію Лишик «колишньою» журналісткою, хоча згідно наданих документів, потерпіла і надалі являється членом НСЖУ та редактором популярного сайту «life info» та інтернет-порталу «media life». Також колишня глав бух стверджувала, що пані Вікторія обзивала її за «маскалькою», чого не чув жоден зі свідків, та не зафіксували камери. З таким пафосним зверненням колишня главбух звернулася до п. В., який був очевидцем подій у бухгалтерії колишньої «Тустані», проте, маючи на руках укладену з ним попередню угоду щодо представлення п. Вікторії у судових інстанціях, не міг свідчити на її користь у суді, бо являвся адвокатом-захисником потерпілої. Адвокат з такої заяви тільки посміявся і сказав, що не пригадує такого випадку.

Також , на запит п. Вікторії до правоохоронних органів про те, чи зверталася колишня глав бух, нині безробітня, Т. Ф. щодо кримінальних правопорушень проти Вікторії, стало офіційно відомо що Ф. подала заяву в поліцію, про те,, що її побили потерпіла Вікторія Лишик разом з відомою в Дрогобичі адвокаткою Л., яка зверталася по допомогу до правоохоронців та журналістів за фактом опечатування її офісу. Що також важко собі уявити, бо про це навіть не йшлося в матеріалах справи. Але, оскільки, вище згаданий документ справи не стосувався, його до уваги не взяли. Як і той «факт», який доводила на останньому судовому засіданні підсудна, що у Вікторії буцімто «взялася» під носом кров через те, що у Вікторії зламався ніготь. Якого довго зберігали у бухгалтерії, аж поки «несподівано» для колишніх працівників колишньої «Тустані» не сталася реорганізація. І у дивний спосіб ніготь безслідно «випарувався» з приміщення бухгалтерії.

Враховуючі всі надані суду та отримані під час судового процесу матеріали суд ухвалив вирок:

за ч.1 стю171 КК України – один рік обмеження волі…