Оповідь Старого Батяра про кумпелів

Оповідь Старого Батяра про кумпелів

Деякі вибрики Фейсбуку та його уразливість спонукали мене ще раз переглянути всіх, з ким лелію дружбу віртуально. Отако роблю висновки.
1. Хотів знайти москалів і викинути тих кілька штук. Не знайшов.
2. Шукав дуже цицькастих кобіт, жеби позбутися тої кумпанії. Знаю точно, що таківо з великими цицьками і повними ґємбелами з чеколядною шкірою, як тільки увиділи мене у тому Фейсбуці, одразу признавалися по-агліцьки в коханню і набивалися в друзі. Я сі дуже тішив і приймав цілими гаремами. Вони такі фіґурові, що йо! Теперкаво переглянув всіх таких коліжанок – жодної не знайшов. Розлюбили, чи що? Знаю точно, що такі були. Альо, де подівся мій гарем?
3. Знайшов три кубіти з Гамерики. Перші дві – під шістдисєть. Спочатку не міг згадати, чим я зацікавив пані Ґейл? Але коли переглянув чат з нею... О-о-о! Згадав! Я натхненно писав їй кілька ночей поспіль, не спав, штурхав по-фейсбуківськи, писав їй всякоє... Кобіта жодного слова українською не знає, але без помилок пише english. Виявилося-згадалося, що я з нею подружився тому, що шукав іншу, ту другу кобіту з Гамерики – мою тітку. І хоч перша ніц ми не допомогла, але в друзях залишилася. Третьою з Гамерики є слічна панна-волонтер Сара, яку нещодавно засвітлив гарно у профіль та в анфас, і опублікував на своїй сторінці як окрасу.
4. Загальний аналіз друзів дав мені зрозуміти, що більшість – митці, творчі талановиті постаті. Є журналісти (шкода, що за давнім правописом слова у множині не мож писати з великої букви) – шана вам! Є волонтери і ті, хто побував у пеклі війни – їх крила обпалені вогнем, та вони незламні та нескорені і продовжують боротьбу проти ріжних негідників. Слава вам! Є в колі друзів вічні революціонери – невичерпної наснаги вам! Є такі, хто далеко за межами України, але продовжують робити все можливе задля підняття її з руїн – уклін вам! Є сусіди з будинку і вулиці, особливо хочу похвалити Василя: якби наші можновладці так дбали про Україну, як цей Господар – за своїм пасажирським автобусом, то нам би заздрив весь світ! Василю – здоров'я Тобі моцного! Коли нарешті вип'ємо пива?
5. І є у мене особливо цінні друзі: Лікар, який вилікував мого батька і не раз кидався на допомогу у важку мить. Є Зірочка, яка врятувала лікувальним віршем в час жахливої депресії; її ж підтримку відчуваю незримими промінцями постійно. Є шкільні вчителі, яких дуже поважаю. Є друзі, які підтримали мене у моїх творчих проектах і готові допомагати дотепер – велика подяка вам! Є Королева, краса якої не марніє з плином часу і своїм французьким шармом вона уособлює місто Львів. Будь щасливою, Королево, достатку Тобі і щастя у сімейному житті!

Висновок
Кожен мій друг - це дивовижної краси самоцвіт, чистий мільйоннокаратний діамант. Кожен такий огранований Богом діамант виблискує всіма барвами веселки, має дивовижний внутрішній зміст, захоплює чистою, мов роса, душею і духовним мікрокосмом. Ось так сьогодні завітав на сторінку більшості друзів, переглянув їхні пости, світлини, звірив зі своїми поглядами - ми всі однодумці. Ми - українці! Дякую вам, друзі-діамантики, що ви є! Ви збагачуєте мій світ. Зичу вам: здоров'я міцного, миру, довголіття і здійснення всіх ангельських мрій!

Юрій Федчак