2017-02-02 18:15:18
Їхні очі волають докором у сторону кожного з нас, бо найчастіше мешканцями вулиці їх роблять … люди. Безпритульні тварини – одна з головних проблем будь-якого міста України та є випробуванням на зрілість самого суспільства. Винятком не є і курортний Трускавець. Відома на увесь світ оздоровниця кишить чотирилапими безхатченками. Хоча для протоколу влада красномовно звітує – з безпритульними тваринами у місті борються, їх стерилізують. Та за гучними фразами людей із високих кабінетів стоїть менш прикрашена пафосом історія волонтерів, на плечі яких у Трускавці переклали усі турботи про вуличних тварин. Та про все за порядком.
Ще рік тому у Трускавці з бюджету виділити 100 тис. грн. на стерилізацію безпритульних собак (ця сума - кошти суто на оплату послуг ветлікаря за зроблену роботу). До цього кроку чиновників підштовхнули самі ж волонтери – бездомні тварини розмножувалися у місті в геометричній прогресії. Не всі з них відзначалися врівноваженим характером. Траплялися випадки агресії та навіть нападу на відпочиваючих. Щоб зняти з себе будь-яку відповідальність, владні мужі Трускавця погодилися і виділили кругленьку суму коштів на стерилізацію цих тварин та спокійно стали чекати результату. Усі ж турботи у цій нелегкій справі чиновники поклали на місцевих волонтерів, трьох дівчат із ГО «Мокрій ніс».
Завдання волонтерів не з простих - займатися відловом тварин по цілому місту, їхньою доставкою до стерилізаційного пункту та доглядом за кволими псами у післяопераційний період. Усі ці нелегкі задачі дівчата мають робити практично голіруч, без професійних засобів захисту обличчя та рук, спеціальних палок для відлову тварин та відповідного сачка для цього. А ще носити на своїх плечах псів, вага яких інколи добігає до 50 кг., що часто дорівнює вазі самих дівчат-волонтерів. Все ж на що спромоглися чиновники Трускавця так це працевлаштувати одного волонтера у КП «Парк курортний», на базі якого для благої справи – стерилізації собак - і вишукали приміщення під так звану операційну.
- Назвати повноцінним стерилізаційним пунктом це приміщення важко, -ділиться думками Марія Волощук, колишній волонтер, а нині інспектор пункту. – Це приміщення - колишня прохідна КП «Парк курортний». Будиночок 5х5 метрів і біля нього клаптик землі. У цьому скромному маленькому приміщенні ми облаштували так звану стерилізаційну, де ветеринар проводить операцію псам. Благо, що меблями нам допоміг санаторій «Шахтар», а то б там були голі стіни. Великим мінусом є й те, що у нашому пункті, немає належних умов для утримання тварин, яких уже стерилізували, бо після операції їм потрібне тепло, спокій та ліки, - розвінчує міф про успішний благоустрій Марія Волощук.
Ще однією бідою для волонтерів стали так звані вольєри на території стерилізаційного пункту. Окрім того, що їх тільки шість – вони у жахливому стані. Висота вольєрів – 1,5м. А мала б бути не менше двох. Тож випадки втечі тварин звідси є досить частими. А ще так званим вольєрам бракує залізних міцних стін, оскільки сітку, якою вони огороджені, пси рвуть та гризуть.
- У нас є домовленість з ветлікарем зі Львова паном Лотоцьким, він приїжджає робити стерилізацію, коли ми маємо як мінімум 4 собаки. Через неналежний стан вольєрів, часто трапляється так – зловимо 5 псів, лікаря викликали, він приїжджає , а собак немає, бо втекли. Виходить, що витрачений час та зусилля на добру справу просто стають марними через елементарну невідповідність місця утримання псів, - розповідає керівник ГО «Мокрий ніс» Наталія Пуртак.
Окремої уваги, чи то пак співчуття, заслуговує момент відлову безпритульних псів волонтерами. Як кажуть дівчата, щоразу йдуть на цю справу із острахом отримати укуси вуличних тварин. А все через те, що не мають жодних професійних засобів для їх відлову.
- Собаку потрібно голіруч злапати та загрузити на газель «Парку курортного». Пес, який ніколи не був в ошийнику, сильно пручається, коли ми його одягаємо. Відтак на таку тварину накидаємо ковдру і очікуємо, коли приїде за нами машина, щоб їхати в стерилізаційну. Відзначу, все це відбувається на очах у людей, які часто не розуміють, що ми робимо та для чого, а лиш чують дикі верески тварин. Тож часто у нашу сторону лунають «гарні» побажання, - розповідає Марія Волощук.
Окрім стерилізації тварин, трускавецькі волонтери взяли на себе не менш важливою місію – прилаштування чотирилапих безхатьків у добрі руки. Голова ГО «Мокрий ніс» Наталія Пуртак запевняє, розміщують інформацію про стерилізованих псів на сайті громадської організації та у соціальних мережах. Там вказують вік собаки, її особливості і шукають йому господаря. Часто волонтери ідуть ще далі – їздять по навколишніх містах та селах і там розклеюють оголошення про трускавецьких собак, що шукають та потребують нових власників. Також волонтери наголошують – людям часто доводиться пояснювати елементарну річ, що стерилізований пес – не каліка. Він просто позбавлений функції дітонародження. Відтак такі пси, якщо навіть і продовжують життя на вулиці, є менш агресивними, а головне уникають великих собачих скупчень, так званих «весіль». За словами пані Пуртак, Трускавець у плані безпритульних тварин дуже дивує. Досить того, що боротьбу із собачою безпритульністю у місті перекинули на плечі волонтерів – оздоровниці бракує цивілізованого пункту - собачого міні-готелю. Оскільки, власники домашніх тварин, які їдуть у Трускавець оздоровитися, часто стикаються із проблемою, де залишити на час відпочинку домашнього улюбленця. Якби у Трускавці діяв цивілізований собачий пункт, на цій справі можна було б заробляти і додаткову копійчину. Та до думок знавців влада прислухається мало.
За словами волонтерів – на початку їхньої співпраці з трускавецькими посадовцями домовленість була чітка – вони їм демонструють результат із стерилізації бездомних тварин за підсумками року (2016), а влада – покращує умови їхньої праці та виділяє на новий рік кошти на продовження благої справи. Результат від волонтерів є – з травня по грудень минулого року їм вдалося простерилізувати 72 собаки. Стерилізація одного пса обходиться у 300 гривень. Це найнижча ціна в регіоні, як запевняють дівчата- волонтери, у Львові за цю послугу беруть 450 грн., це коли пес має вагу до 20 кг. і відповідно більше, якщо вага собаки є вищою. Натомість обіцяного покращення від чиновників волонтери не бачать – на їхнє прохання збільшити штат стерилізаційного пункту до 5 осіб, ввести туди чоловіків, які б займалися відловом чотирилапих трускавецьких безхатьків (вміли б користуватися так званою пневматичною зброю із застосуванням спеціальних медзасобів для відлову тварин), та забезпечити людей відповідним оснащенням – більше відмовлено, ніж втілено у життя. Все на що, наразі, погодилися чиновники збільшити штат стерилізаційного пункту на 2 особи. На все інше пояснення просте – брак фінансування. За таких умов у волонтерів опускаються руки, бо жертвувати своїм часом, здоров’ям та нервами ці люди вже теж не мають сил.
Тож план боротьби Трускавця з безпритульними тваринами може бути у найближчий час успішно зірвано. Бо лише мізерних коштів від чиновників на цю надважку справу є просто замало. Тут потрібне розуміння, допомога та підтримка людям, які погодилися втілити у життя це непросте завдання та носять горде ім’я ВОЛОНТЕРІВ.
Вікторія Утрин
джерело: Джерела Трускавця
