2016-05-06 16:52:20
«Україна» стає союзницею «Інтера» в олігархічній телевійні. Моніторинг якості та дотримання стандартів журналістики в щоденних підсумкових випусках новин «Інтера», Першого національного, ictv, СТБ, «України» та «1+1» 14‒19 липня 2014 року.
Катастрофа пасажирського літака, що летів із Нідерландів до Малайзії, стала головною темою для новин 17, 18 і 19 липня. Попри те, що війна й низка менш масштабних, але страшних трагедій підготувала телевізійників, у висвітленні цієї катастрофи вони масово нехтували журналістськими стандартами, видаючи домисли, припущення та оцінки за факти, забуваючи посилатися на джерела та не виправляючи власних помилок. «Інтер» на пару днів припинив вогонь у бік Ігоря Коломойського, однак на зміну йому прийшла «Україна». Тим часом ictv знайшов черговий привід прославити тестя свого власника – Леоніда Кучму, який був героєм безпрецедентно міфологізованих панегіриків попереднього тижня. І ще одним дивним моментом у новинах цього тижня став хоровий піар громадянської ініціативи «Народна рада», що спершу звернулася до влади із закликом припинити бойові дії на сході, а вже наступного тижня виступила за участь Віктора Медведчука та Нестора Шуфрича у переговорах із терористами.
14 липня, понеділок
Російські канали в Україні можуть бачити лише користувачі супутникового телебачення, інтернету й мешканці кількох регіонів, де кабельники не виконали розпорядження влади або де терористи ввімкнули російське телебачення замість українського. Це мало б вести до поступового відвикання українських телеглядачів від російських каналів як джерела інформації. Однак українські теленовини, як на гріх, раз у раз нагадують своїм глядачам про телебачення країни-агресора, ретранслюючи (в форматі розвінчування і спростування) найсміховинніші фейки кремлівської пропаганди. Забуваючи при цьому, що український телеглядач давно звик до маніпуляції «повідомлення про подію в формі спростування».
«“Перший канал” Росії упіймали на брехні», – повідомляє ведуча «Підсумків дня» Першого національного Інна Москвіна. Новина полягає в тому, що жінка, яка розповіла на державному російському каналі вочевидь неправдиву історію про розіп’яту українськими військовими дитину, ідентифікована, а МВС збирається запровадити обмеження на в’їзд для журналістів цього каналу. На правах бекґраунду сюжет коротко переказано в повідомленні «Першого»: «12 липня в ефірі "Першого каналу" Росії з'явився сюжет під назвою "Біженка зі Слов'янська згадує, як при ній стратили маленького сина і дружину ополченця". У ньому уродженка Закарпаття розповіла про подію, що нібито відбулась після вступу українських силовиків до Слов'янська. Водночас журналіст російської "Нової газети" Євген Фельдман опитав кілька десятків жителів Слов'янська і жоден з них не підтвердив інформацію про страту дитини».
На «1+1» історії брехливої жінки з російського телесюжету присвятили окремий матеріал: «Розіп’ята дитина зі Слов’янська та інші жахи Донбасу. Російський канал "ОРТ" вразив навіть звиклих до брехні глядачів розповіддю біженки зі Слов’янська Галини Пишняк. Дружина бойовика зі сльозами на очах переказувала, як Національна гвардія влаштовує публічні страти. "ТСН" спробувала дізнатися, навіщо жінці така цинічна брехня чужого авторства. Натомість довідалася, чому від Галини відреклися родичі, та за що вона заявляла в міліцію на свою доньку і чоловіка». Авторка сюжету Ольга Кошеленко викриває російську брехню та іронізує: «Про ті дні у Слов’янську, коли до міста увійшла Нацгвардія, в інтернеті є чимало відеозаписів. Ось, наприклад, гвардійці цинічно і безжалісно роздають жителям Слов’янська хліб. Але для "ОРТ" це не аргумент». І вже геть емоційним був Олексій Ліхман у «Подробностях» на «Інтері»: «Очередная порция циничной лжи от российского ТВ. Первый Канал рассказал о показательной казни в Славянске. Как работает путинская пропаганда а-ля Геббельс, в сюжете Екатерины Лысенко.
Галина Пышняк: "Центр. Площадь Ленина и это называется показательная казнь. Взяли ребенка трех лет мальчика маленького в трусиках, в футболке, как ??исуса на доску объявлений прибили. Один прибивал, двое держали. ?? это все на маминых глазах".
Корреспондент: Такую страшилку показали по российскому Первому каналу. Сюжет, о якобы беженке, из Славянска. На суржике, дрожащим голосом, заученными фразами женщина рассказывает – о зверствах украинской армии. После того, как город очистили от террористов. Доказательств – никаких. Ни фото, ни видео, ни имен с фамилиями. Одни лишь слова женщины. А это – та самая площадь в Славянске. Ополченцев здесь больше нет. Люди – уже не боятся выходить на улицу.
- "Ну не слышали, если б было – слышал бы весь город, не было такого, это все сплетни если бы на площади было, мы недалеко живем, тут бы вся округа знала. Это 100% вранье".
- "Мы такого не видели, чтоб кого-то ребят были, ничего такого не было, наоборот, они явились вроде ангелы-освободители".
- "Они успокоили и сказали: передайте другим жителям, что все у вас будет, все мы ваши проблемы знаем, что и света, и воды не будет – будет свет, будет у вас пенсия".
Корреспондент: Площади Ленина в Славянске нет. Она существует только в рассказах женщины, выдающей себя за беженку. Это фото Галины Пышняк в соцсетях. Здесь она красуется с флагом ДНР. На этом снимке с мужем. Он с 95-го года служил в "Беркуте". Так написано на его странице. Супруг Галины в соцсетях также не скрывает, что поддерживает "ополченцев". Здесь он рядом с терористом Мотороллой. Жила Галина Пышняк не только в Славянске, но и в Киеве. Это дом, гостиного типа, и именно здесь видели героиню российского сюжета, и в последний раз – полгода назад. Согласно данным публично доступной базы регистрации – героиня пропаганды здесь и по сей день прописана. Вы когда последний раз видели ее?
Мужчина: "Та где-то полгода назад".
Корреспондент: Ну жила?
Мужчина: "Да. Полгода где-то".
Корреспондент: Жила ли Галина Пышняк в Киеве, ее брат не знает. Они не общаются. Хотя семья предлагала ей вернуться. На родину, в Закарпатскую область.
??ван, брат Галины Пышняк: "Простое зомбирование, это точно. ??ли ей с самого начала предложили – спасайся, убегай сюда. Она сказала, что она нас видеть не хочет, что она нас в могилах видела".
Корреспондент: Сюжет-пропаганду называет позором. Негодование он вызвал даже в России. "Такие фантазии всегда проекции того, что сам фантазер желает сам сделать" – Глеб Павловский. Но рассчитаны ужастики только на россиян.
Олег Покальчук, социальный психолог: "Вся пропаганда, враждебная, военная пропаганда, это направлено на внутреннего потребителя, так русское сообщество 20 лет готовили к такому восприятию".
Сергей Дидковский, пиар-стратег: "Для пропаганды не надо подтверждения. Все что угодно, самый любой бред. Враг "фашисто-бендеровцы", и под этих врагов нужна пропаганда, чтобы объяснять как, вроде как, у нас появился Крым, и вот почему мы вроде как хотим некую Новороссию".
Корреспондент: Подобный бред закончится не скоро. Во всяком случае, до тех пор, пока кремлевская пропаганда нуждается во внутрироссийской подпитке своей агрессии в Украине. А бредовые идеи, которыми полон прокремлевский пропагандист Дугин и которыми питали зрителей, накачивая Пышняк, могут уйти в религию, сгоревшие православные церкви, распятые монахини, казнь священников – по образцу сирийских картинок. Пока же российские журналисты спокойно могут работать и писать подобные небылицы».
Матеріал насичений гострими оцінками – «бред», «небылицы» – однак саме«Інтер» не просто переповів неправдивий сюжет російського каналу, але й показав уривок монологу провокаторки. У цій справі до нього долучився каналictv (cюжет Володимира Михайлова), що таврує «безмежну ницість» російського телебачення й тут же цитує розповідь про хлопчика.
«Інтер» доносить до своїх глядачів також іншу дезінформацію з російського телебачення: «Вчера российские СМ?? активно готовили почву для такого варианта развития событий. В частности, гости ток-шоу "Воскресный вечер с Владимиром Соловьевым" по каналу “Россия 1”, настойчиво высказывались в поддержку ответного огня по украинской территории, так как в Ростовской области погиб гражданин России, якобы от снаряда, прилетевшего с украинской стороны». Звісно, всі згадки про дезінформацію, поширену російськими ЗМІ, інтерівці старанно оздоблюють епітетами, що мали б її розвінчувати, але, попри це, легітимізують вигадки російських ЗМІ як версії. Кумедно, що в цьому самому випуску «Подробности» розповідають історію, яка за рівнем правдоподібності може конкурувати з витворами російської пропаганди: про те, як терористи «ДНР»торгують органами.
«Ведущий: Воспитанников Горловского детского дома продавали на органы. Об этом сообщил Владимир Рубан, украинский офицер в отставке, и переговорщик, который часто контактирует с командиром боевиков ??горем "Бесом" Безлером. По словам Рубана, "Бес" передал ему доказательства того, что бывший мэр Горловки участвовал в продаже воспитанников местного детского дома черным трансплантологам. Сейчас Владимир Рубан находится в зоне АТО и не может дать развернутый комментарий. Но слова переговорщика частично подтверждает руководитель батальона "Донбасс" – Семен Семенченко. Несколько дней назад его бойцы взяли одного из бойцов Беса. Тот сознался, что террористы режут на органы своих же раненых.
Семен Семенченко, командир батальона "Донбасс": "??спользуются для трансплантологии тела раненых бойцов террористов. Трупы, извините за такие натуралистические подробности, вскрывают либо в кислотных чанах, есть много заводов, которые кислотой обрабатывают. Либо недалеко от соляных озер. Недавно они делали выброс – что этим занимается Нацгвардия. А оказывается, это перенос их делишек на украинскую армию".
Ведущий: Мы проведем собственное расследование – кто из черных трансплантологов наживается на войне. ?? покажем его в ближайшие дни». Торгівля людськими органами – страшний злочин, і щоби когось у ньому звинувачувати, потрібні серйозні докази (а в ідеалі – результати слідства та вирок суду). За всієї поваги до Володимира Рубана, з яким багатьох українцівпознайомив Сергій Рахманін у «Дзеркалі тижня», його слово, навіть частково підтверджене Семеном Семенченком, не є таким доказом. Іще не здобувши жодних підтверджень, «Інтер» поширює голослівну страшилку, яка з такою самою ймовірністю може викликати скепсис, недовіру та обурення, як і історія про розіп’ятого хлопчика. До того ж, ідентичну історію про продаж людей на органи, тільки українською стороною, поширюють терористи та російські ЗМІ.
Втім, іще гірше з достовірними джерелами в Першого національного. Державний телеканал поширює як новину інформацію, взяту з фейсбуку проросійського активіста Кирила Фролова. Ані відсутність коментарів силовиків, ані брак підтверджень не зупиняє підопічних Зураба Аласанії: «Спочатку солдатська мати на Майдані, потім біженка з Одеси та жертва бандерівців у Києві. То харків’янка, то луганчанка. Героїню антиукраїнських відеороликів Марію Ціпко заарештовано. Про це повідомив у мережі Інтернет один з прихильників створення Новоросії Кирило Фролов. Розповів, що Ціпко та ще кілька людей везли до Луганська на підтримку терористів ікону з Росії. Дорогою всіх затримали. Прес-служба МВС цю інформацію поки що не коментує». Звичка брати інформацію з соцмереж без перевірки є згубною для будь-яких журналістів, але новинарі державного каналу, говорячи про дії державних органів (затримання потенційних злочинців), мали би бути особливо перебірливими.
Із відокремленням фактів від коментарів великі проблеми в «Інтера». Говорячи про президента та уряд, вони дозволяють собі різкі оцінкові судження та саркастичні штампи. Маленьке уточнення: йдеться про колишніх президента і уряд – тих, за часів чийого урядування «Інтер» не насмілювався навіть на легку критику їхніх дій: «Янукович и Азаров жаждут избежать санкций ЕС. Жаждут в суде Европейского союза, в который вступить не хотели. Теперь хотят разблокировать свои счета и счета сыновей. Такой же иск подал бывший премьер. Ранее младореформаторы из правительства Азарова за баснословные деньги наняли лоббистов для отбеливания своей репутации в Европе. По подсчетам Генпрокуратуры, Янукович и его пособники с помощью преступных схем вывели из Украины сумму, соразмерную с госбюджетом».
Війна проти Коломойського – за розкладом. У понеділок, щоправда, в«Подробностях» був лише один сюжет (авторства Оксани Григор’євої, яка вже відзначалась виконанням замовлень) на цю тему:
«Ведущий: 750 цистерн с бензином не могут растаможить на границе с Украиной. Нефтетрейдеры предупреждают – страну ожидает топливный коллапс. Все из-за схем старой власти, которые реализовывают новые чиновники. Чего нам ждать – знает Оксана Григорьева.
Корреспондент: Украинские нефтетрейдеры не могут растаможить топливо. На границе скопилось уже 750 цистерн. Все из-за новых таможенных правил, которые вступили в силу с 10-го июля. Раньше, чтобы оценить стоимость бензина, торговцы могли обратиться в одну из 100 лабораторий. На это уходило несколько часов. Теперь же оценивать может только одна – государственная лаборатория "Масма". Но пробы там сделать не могут уже несколько дней.
Сергей Куюн, директор консалтинговой группы "А-95": "Раньше анализы стоили около 2 тысяч гривен, или не стоили ничего, сегодня это будет стоить порядка 13 тысяч гривен, при том, что эти лаборатории не могут сделать все необходимые анализы".
Корреспондент: Схему придумали еще при прошлом Кабмине в сентябре 2013-го. Она должна была приносить ежемесячно 5-6 миллионов гривен дохода семье Януковича, говорят нефтетрейдеры.
Леонид Косянчук, президент объединения операторов рынка нефтепродуктов Украины: "Была попытка устройства коррупционной схемы, Все это было выписано и сделано под Юру Енакиевского, и эта схема должна была работать, и когда уже их не будет".
Корреспондент: Кому выгодно внедрять коррупционные схемы беглых чиновников? На этот вопрос в Минэнерго нам сегодня так и не смогли ответить. Говорят, все заняты. Но еще на прошлой неделе советник министра энергетики ??горь Кирюшин одобрил нововведение. На совещании он сказал, что проблем на таможне никаких нет, а нефтерынок будет и дальше функционировать. ??горя Кирюшина и замминистра ??горя Диденко многие эксперты считают ставленниками олигарха ??горя Коломойского. ?? вот стечение обстоятельств – от проблем импортеров нефти выиграет компания “Укрнафта”, которая входит в группу “Приват”. Производимое ею горючее оказывается вне конкуренции.
Сергей Куюн, директор консалтинговой группы "А-95": "Это приведет просто к остановке импорта, а импорт на сегодня это 85% поставок. Удорожание составит порядка 8-9%".
Корреспондент: Соответственно подорожает и топливо для обороны. Доказать, что это не саботаж, у Кабмина есть время до среды, говорят эксперты.
Корреспондент: Если правила не пересмотреть, на рынке будет настоящий коллапс. При этом винить будут власть, а не “Укрнафту”, которая, к слову, до сих пор не платит дивиденды, а их сумма превышает 1,5 миллиарда гривен». Традиційно жодних коментарів сторони Коломойського в матеріалі немає.
Власникові «Інтера» зробив несподіваний подарунок канал-конкурент: на ictvвийшов, за всіма ознаками, замовний матеріал про Дмитра Фірташа.
«Інна Шевченко, ведуча: Український бізнес готовий разом із урядом розробляти програму відновлення Донбасу, а також фінансувати її за рахунок власного капіталу. Про це голова Федерації роботодавців Дмитро Фірташ заяв сьогодні. На його думку, уряд має вирішити, які роботи профінансують із державної скарбниці, а на виконання яких – гроші виділить приватний бізнес. Загальний обсяг необхідних коштів стане відомий після підрахування усіх збитків, завданих терористами на Донбасі.
Дмитро Фірташ, голова Федерації роботодавців України: "Первая задача – это восстановить жилье, дать людям теплую воду, холодную воду, дать газ, восстановить то, что там скажем, уничтожили, инфраструктуру, школы, садики, чтобы все начало работать, чтобы люди понимали, что они живут, и у них все в порядке. Второе: важно чтобы люди поняли. Те, которые уехали, мы их должны убедить, что здесь все хорошо. Мы им должны дать условия, в которых они будут понимать, ради чего они вернулись"». Як і в усіх подібних матеріалах, зміст плану та сума, необхідна на його реалізацію, не розкриваються – «новина» полягає в тому, що Фірташ має план.
Канал «Україна» на цьому тижні посилено пропагував відмову від збройної боротьби з терористами на користь переговорів. Про це говорив в ефірі каналу мер Донецька Олександр Лук’янченко, якого, втім, мистецтво порозуміння з «Донецькою народною республікою» підвело – після ультиматуму терористів він мусив утекти до Києва. Ведуча Олена Кот під кінець розмови попросила донецького мера пояснити свою позицію:
«Елена Кот, ведущая: простите еще один очень важный вопрос. Вы призываете к переговорам, объясните свою позицію.
Александр Лукьянченко, донецкий городской голова: Я думаю что любая хорошая война, худой мир, лучше любой войны. ?? поэтому, кто будет восстанавливать то что разрушено? мы сегодня Славянск будем восстанавливать всей страной, а если разрушить Донецк, то это 10 Славянсков.
Елена Кот, ведущая: Будем надеется что участь Славянска не постигнет Донецк». Ведуча задовольнилася загальними фразами, які жодною мірою не пояснюють позиції донецького мера.
І ще один пропагандистсько-маніпулятивний напрям, що посилився на цьому тижні в новинах «України» – дискредитація добровольчих батальйонів МВС. Раніше канал уже не раз виступав проти батальйону «Азов», що визволив Маріуполь. Тепер прийшов час батальйону «Айдар»:
«Елена Кот, ведущая: В поселке Счастье Луганской области похитили заместителя мэра города Владимира Тюрина. Об этом сообщают родственники чиновника. По их словам, Тюрин стал свидетелем ограбления дома вооруженными людьми в камуфляже. Это также зафиксировали камеры видеонаблюдения. Он решил вмешаться, после этого его посадили в автомобиль и отвезли в неизвестном направлении. Где Тюрин сейчас, неизвестно. Родственники связывались с военным комендантом города, близким к батальону «Айдар». Тот сначала подтвердил что Тюрин в порядке, но позже начал избегать звонков на последок сказав, что вообще готов обвинить заместителя мэра в сепаратизме. На звонки родственников комендант отвечает угрозами.
Олег Тюрин, сын похищенного Владимир Тюрина: «Предоставлен ему адвокат»
Александр Синельников, военный комендант г. Счастье: «вы слышали меня? При таких обстоятельствах адвокат не предоставляется»
Олег Тюрин, сын похищенного Владимир Тюрина: «Так подождите, мы живем в правовом государстве. Как это не предоставляется».
Александр Синельников, военный комендант г. Счастье: «Вы живете по закону Луганской народной республики. Это все равно в Украине не имеете никаких законных оснований что-нибудь говорить».
Олег Тюрин, сын похищенного Владимир Тюрина: « подождите»
Александр Синельников, военный комендант г. Счастье: «Могу приехать, задержать вас».
Хоча новинарі «України» не звинувачують добровольців у викраденні та грабунку напрямо, вони дають зрозуміти, що йдеться саме про «Айдар» (в іншому випускупрямо кажуть, що викрав «Айдар»). Балансу в матеріалі немає, адже Олександрові Синельникову, чия пряма мова наведена, не дають змоги пояснити свою позицію – натомість, цитують вирвані з контексту репліки, які можуть його скомпрометувати. Коментарів МВС, якому формально підпорядковуються добровольчі батальйони, немає. За кілька днів командир батальйону «Айдар» Сергій Мельничук підтвердив, що Тюрін затриманий, і пояснив, у чому його підозрюють. Отримати такий коментар, якби «Україна» шукала правди, а не вигідної її власникові негативної картинки, можна і треба було перед тим, як матеріал про «викрадення» Тюріна вийшов в ефір. Те, що підозри щодо Тюріна є небезпідставними, випливає й зі свідчень журналіста «Інтера» Романа Бочкали, який стверджує, що знайдених доказів співпраці чиновника з терористами «вистачить на три довічних». У наступні дні намагання каналу Ахметова знеславити добровольчі батальйони перетвориться на маленьку інформаційну війну.
15 липня, вівторок
Мимовільним, скоріш за все, союзником «Інтера» цього дня став Перший національний. У сюжеті Тетяни Хмельницької йдеться про те, як у Криму не віддають вкладникам заморожені після окупації депозити, на прикладі багатостраждального «Приватбанку». При цьому до банку журналістка не звернулась – він взагалі не розглядається як сторона конфлікту, хоча його назва не раз згадується в негативному контексті:
«Інна Москвіна, ведуча: Кримчани не можуть отримати заморожені депозити. Після окупації півострова місцева організація – Фонд захисту вкладників, пообіцяла взяти на себе фінансові зобов’язання українських банків і повернути гроші в рублях. Але отримати готівку вдається не всім.
Тетяна Хмельницька, кореспондент: Олена – вкладниця “ПриватБанку” вони з тих кримчан, які не можуть повернути свій депозит. Жінка погодилася на інтерв’ю, але не показуючи обличчя і змінивши голос. Розповідає, після того, як фінустанова заблокувала її зарплатну картку та депозит, звернулася до Кримського Фонду захисту вкладників. Кілька днів вистояла у чергах, здала оригінали документів, які від неї вимагали, а через місяць отримала від фонду СМС-повідомлення, просили знову принести виписку з рахунку. Жінка каже, шокована, бо оригінал документа у фонді, а оригінала не має.
Олена, вкладниця “ПриватБанку”: “Где я это счёт возьму? Потому что я всё сдала им вплоть до карточек, которые мне принадлежали – это мои карточки, зарплатные украинского банка. Набираю горячую линию этого фонда и пытаюсь в телефонном режиме получить консультацию. На что мне девушка, достаточно вежливо, вежливость – это, так понимаю конёк Российской Федерации, она мне вежливо объясняет и говорит снова идти в это фонд и, значит при личной встрече получить эту консультацию. У меня возникает один вопрос: мне что, опять 3 недели стоять в жару, в 30 градусов?”.
Тетяна Хмельницька, кореспондент: У Фонді захисту вкладників, який при створенні гарантував компенсувати втрати власників депозитів тепер ситуацію не коментують. Кажуть, усю інформацію можна знайти на офіційному сайті організації.
Співробітник Фонду захисту вкладників: “У кого-то там действительно какие-то непонятки, а кто-то просто требует то, что ему не положено. Пока официально ещё никому не отказали. Просто просят принести дополнительные документы, подтвердить. Вы знаете, сколько вариантов всяких разных есть”.
Тетяна Хмельницька, кореспондент: Це офіційна сторінка Кримського Фонду захисту вкладників . прес-служба повідомляє про виплати компенсацій. Про 237 тисяч заяв і про 86 тисяч вкладників, які отримали гроші. Твердять, що виплатити 10 мільярдів російських рублів. Щоправда ніде не згадують про тисячі обурених кримчан, у яких, навіть, не прийняли документі, бо сума депозиту перевищувала 200 тисяч гривень, каже Олена. Вона ще сподівається забрати кревні, якщо ж знову відмовлять – буде подавати до суду. Тільки от ще не знає до якого».Як і в аналогічних матеріалах «Інтера», в сюжеті немає не лише позиції названого банку, але й інформації про ситуацію з депозитами інших банків. Таким чином, у глядачів може скластися враження, що описана проблема стосується лише «Приватбанку».
Тим часом «1+1» дав «Інтерові» й табору Льовочкіна-Фірташа привід святкувати перемогу, офіційно оголосивши: «Штрафувати за несплачені вчасно кредити в звільнених від бойовиків містах Донецької та Луганської областей не будуть. Принаймні, “Приватбанк” вже оголосив про списання штрафів в східних областях у звільнених від терористів населених пунктах. В прес-службі банку пояснили, клієнти, які фактично перебували в зоні бойових дій і не змогли вчасно сплачували кредити “Приватбанк” готовий списати всі нараховані штрафні санкції». Без пояснень та бекґраунду глядачі навряд чи здогадаються, що приводом для цього повідомлення стали регулярні критичні матеріали про «Приватбанк» у новинах каналу-конкурента. Як кажуть у фехтуванні, туше!
Утім, можливо, це була спроба удару на випередження, адже дещо пізніше глядачі«Подробностей» побачили черговий сюжет із дискредитацією «Приватбанку», про підготовку якого в таборі Коломойського могли знати. Замовлення цього разу взялася виконувати одна з нових інтерівських важковаговиків – Ірина Баглай:
«Алексей Лихман, ведущий: Кому война, а кому… Жители Славянска после освобождения украинской армией обратились к нам за помощью. Бои закончились, но началась новая атака – коллекторская.
Надежда кущ, жительница Славянска, клиент ПриватБанка: "?? вот это все летело сюда. Прятались вот сюда. Дедушка у нас инвалид, с палочкой. Я тоже инвалид третьей группы. ?? вот спускалися вот сюда, мы вообще целыми ночами здесь сидели".
??рина Баглай, корреспондент: В погребах, в подвалах, – так жил Славянск под огнем и под гнетом террористов не один месяц. Сегодня восстанавливают разрушенное, продукты – из гуманитарных грузов. Но, как ни парадоксально, живут в страхе. Новом страхе. Лишь бы банк не забрал то, что уцелело. Еще в мирное время почти каждый второй в этом регионе взял потребительские кредиты в ПриватБанке. Купились на доступный заем и широкую сеть отделений, уже с горечью признаются люди. ?? все эти месяцы в оккупированном боевиками городе кредитор бомбил их сообщениями: “уплатите кредит, долг растет”. А нет – разговор короткий.
Надежда Кущ, жительница Славянска, клиент ПриватБанка: "Ну тогда мы на вас подадим в суд, будем подавать, и приезжать, и квартиру. А я говорю: так если вы приедете, так уже надевайте бронежилеты и шлем, правильно, или нет я сказала?"
??рина Баглай, корреспондент: Даже при желании (а люди не отказываются платить по счетам), такой возможности они были лишены. Отделения банка еще вчера не работали. Закрылись, как только в Славянске начались бои. Так что клиенты Привата ни зарплаты, ни пенсии обналичить не могли, не то, что кредит оплатить. Но их кредит доверия исчерпался, когда на просьбы отсрочить выплаты люди услышали следующее.
Лариса Фиртич, советник городского головы Славянска по вопросам инвалидов: "Мы же не ваши друзья, мы клерки, которые должны вовремя получать кредитные задолженности".
??рина Баглай, корреспондент: До самого владельца банка дойти организация инвалидов, которую представляет Лариса Фиртич, не смогла. Разговор закончился на уровне главного офиса в Днепропетровске. Говорят, упрашивали, но в ответ получили сухое: платите, как можете. Каждый просроченный день – 50 грн. штрафа. Люди боятся, что долг уже превышает саму сумму кредита.
Лариса Фиртич советник городского головы Славянска по вопросам инвалидов: "Мы просто возмущены, как это так, такой богатый человек с такой богатой сетью банка, и не обращает внимание на нужды людей, которые попали в беду. Понимаете, наживаться на войне, на беде людей – это очень большой грех".
??рина Баглай, корреспондент: В ПриватБанке комментировать ситуацию нам фактически отказались. Как и признавать, что жителям Славянска звонили коллекторы. Хотя и уверили – автоматически начисленные штрафы жителям зоны военных действий спишут.
Олег Серга, пресс-секретарь ПриватБанка: "Никто не терроризирует, клерки не звонят этим людям. Мы не можем отключить штрафы, но мы по каждому клиенту, также по мобилизованным в армию, и так далее, мы эти штрафы просто потом списываем. Через ваш канал мы с клиентами общаться не будем. Мы с каждым клиентом решаем эти вопросы".
Константин Черников, заместитель председателя Славянской районной горадминистрации: "Это проблема, которая должна стать и нужно ее решать, в связи с тем, что это ж не вина людей, в том, что получилось так, что они не могли заплатить эти деньги, даже если они у них и были, банки-то не работали. ПриватБанк еще толком и не работает – машины ездят, а сами отделения не работают".
??рина Баглай, корреспондент: Спишут ли? Побывавшие в разрушенных городах политики требуют от правительства решить этот вопрос по закону.
Юрий Павленко, Партия развития Украины: "Установить кредитные каникулы для всех жителей, которые живут в зоне АТО. Остановить гуманитарное мародерство со стороны банков по отношению к семьям, которые пострадали и сегодня живут в зоне АТО".
??рина Баглай, корреспондент: Чем закончится эта война кредиторов и обездоленных, пока неизвестно. Но пережившие АТО мечтают лишь об одном: только бы никогда больше не слышать, как стреляют "Грады", автоматы и звонят коллекторы». Як бачимо, матеріал Ірини Баглай – це «два в одному»: і по ворогові інвесторів «Інтера» в черговий раз вдарили, і партію Сергія Льовочкіна в позитивному світлі показали.
Версію «удару на випередження» підтверджує й наступна підводка Олексія Ліхмана:
«Алексей Лихман, ведущий: Буквально к вечеру, после сегодняшнего нашего общения с представителем Приватбанка на официальном сайте компании появилось заявление о том, что штрафы всем жителям зоны АТО – клиентам Привата – будут списаны. До этого мы не раз рассказывали о проблемах заемщиков банка Приват, и очень надеемся, что они будут разрешены и люди смогут избавиться от страха».
Новини більшості каналів у цей день повідомили про те, що залишенці Майдану погодилися піти з декількох адміністративних будівель. Однак лише «1+1» із незрозумілих причин зробив головним героєм повідомлення про цю подію прокурора Сергія Юлдашева:
«Наталя Мосейчук, ведуча: Самооборона Майдану та “Правий сектор” звільняють центр Києва. За поданням прокурора міста Сергія Юлдашева активісти залишили 7 приміщень. Зокрема, приміщення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Головне управління містобудування, Господарське управління Федерації профспілок України, Спілку архітекторів України та Національну музичну академію України. 12 адмінбудівель і досі перебувають під контролем самооборонівців. Окрім цього на Майдані частково прибрали на барикадах.
Сергій Юлдашев, прокурор Києва: “Зі звільнених приміщень покинули свої місця близько 160 осіб. Залишається ще під контролем представників самооборони Український дім, а також Жовтневий палац. Але робота правоохоронних органів та міської адміністрації ведеться з цього приводу”». Що і куди подав Сергій Юлдашев для того, щоб самооборона і «Правий сектор» пішли з урядових будівель? Стаття 23 закону «Про прокуратуру» підказує нам, що прокурорське подання може бути внесене «Прем’єр-міністру України, Кабінету Міністрів України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствам та іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, військовим частинам, громадським об’єднанням, органам державного нагляду (контролю), посадовим і службовим особам цих органів, підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичним особам – підприємцям». Дещо з цього переліку підходить для означення «Правого сектору» (але не Самооборони Майдану – неформального об’єднання), однак якщо активісти отримали й виконали подання прокурора щодо цих семи будівель, варто запитати пана Юлдашева, чому він не може в такий самий чарівний спосіб звільнити всі інші. Ймовірно, йдеться про подання прокурора міста Києва від 10 липня до начальника ГУМВС у Києві та київського мера, в якому Юлдашев вимагає розблокувати Хрещатик та звільнити адмінбудівлі. Однак у такому разі прокурор жодною мірою не є ньюзмейкером, і його поява в такій ролі у «ТСН» невиправдана.
У «Подробностях» на «Інтері» піар руху Наталії Королевської «Дорога життя» вперше з’явився без згадування про саму Королевську: «Украине необходима госпрограмма социальной защиты пострадавших от боевых действий на Донбассе. Только так людям можно будет помочь.
Сегодня активисты движения "Дорога жизни" побывали в Сергеевке под Одессой. Там живут сотни переселенцев из зоны АТО, в основном, инвалиды-колясочники, многодетные и малообеспеченные семьи. Месяц назад волонтеры вывезли их из "горячих точе
джерело: Медіа сапіенс