2015-05-12 13:47:37
26-27 березня Сѓ стінах Рђlma mater більшості дрогобицьких педагогів та науковців відбулася ІІІ Міжнародна науково-практична конференція молодих учених РЅР° тему «Р озвиток сучасної освіти С– науки: результати, проблеми, перспективи». РЈ рамках заходу нам вдалося поспілкуватися Р· Пилипенко Вікторією Вікторівною, аспіранткою Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (Рј. Старобільськ), РІС–РґРѕРјРѕСЋ дрогобицьким студентам завдяки ініційованому РѕР±РјС–РЅСѓ студентів Сѓ 2012 – 2013 СЂСЂ. РјС–Р¶ Дрогобицьким та Луганським вишом. РџСЂРѕ враження РІС–Рґ конференції, Дрогобича та РїСЂРѕ ситуацію РЅР° РЎС…РѕРґС– загалом читайте нижче.
- Скажіть, Вікторіє, що Вас спонукало взяти участь у цій конференції на теренах Західної України?
- Сфера РјРѕС—С… наукових інтересів – проблема розвитку міжнародних РІС–РґРЅРѕСЃРёРЅ радянську еру загалом та зовнішньої політики щодо Ірану, зокрема. РњРѕС” дослідження політичних, економічних процесів РЅР° Близькому та Середньому РЎС…РѕРґС–, Р№ участі РІ РЅРёС… України нарівні Р· РСФРР, С” зразковим Сѓ СЃРІРѕС—Р№ дотичності РґРѕ РїРѕРґС–Р№ РЅР° Майдані Р№ розвитку студентського СЂСѓС…Сѓ СЏРє такого. Так СЏРє РІ Україні мало конференцій міжнародного СЂС–РІРЅСЏ Р· проблематикою міжнародних РІС–РґРЅРѕСЃРёРЅ С– всесвітньої історії, для мене важливою стала очна участь Сѓ конференції, організованої Вашим університетом. Дуже сподобався рівень цієї конференції. Цікавим С” РґРѕСЃРІС–Рґ отриманий тут, адже СЏ, СЏРє виходець С–Р· Луганщини, мала нагоду провести певний час РІ умовах без постійних Р±РѕР№РѕРІРёС… РґС–Р№.
- Чи почерпнули Ви для себе щось нове? І що саме?
- Так, звичайно. Цікавими для мене стали методики викладення матеріалу та й сам досвід організації заходів такого рівня. До наукової революційності можна віднести характер викладення доповіді, побудову тез та роботу модератора конференції. Що вже й говорити про концерт інструментальної музики! Особливо хотілося подякувати вокалістам та музикантам за прекрасну можливість поринути у світ живої класичної музики, що бадьорить й дарує спокій на душі.
- Вікторіє, чи є намір продовжувати співпрацю з Дрогобицьким державним педагогічним університетом ім. І. Франка і в якому руслі?
- Хотілося Р± Р·РЅРѕРІСѓ ініціювати проведення РѕР±РјС–РЅС–РІ Сѓ подальшому, СЏРєС– С” інтегральною частиною навчання та саморозвитку. Проте, для початку необхідна стабілізація ситуації РЅР° РЎС…РѕРґС–, Р° також уточнення статусу нашого університету та Р№РѕРіРѕ місцеположення. Ідеї розширення співпраці С” – Сѓ форматі спільних конференцій, вебінарів та РѕР±РјС–РЅСѓ РґРѕСЃРІС–РґРѕРј РјС–Р¶ науковими школами. Адже, СЏРє нам СѓСЃС–Рј РІС–РґРѕРјРѕ, наукові школи Інституту історії, міжнародних РІС–РґРЅРѕСЃРёРЅ С– соціально-політичних наук ЛНУ імені Шевченка, здебільшого, орієнтуються РЅР° дослідження сходознавчих проблем, Р° Сѓ Вас Р·Р° РѕСЃРЅРѕРІСѓ беруться, навпаки, проблеми історичного пізнання історії України та С—С— місця Сѓ світі. РўРѕР¶, цікавим Р±СѓРІ Р±Рё РґРѕСЃРІС–Рґ синтезу напрацьованих матеріалів.
- Чи змінилося Ваше ставлення до Західної України та історично усталених стереотипів стосовно її жителів?
- Взагалі Сѓ моєму сприйнятті цього краю С” декілька етапів. Початком знайомства С–Р· Західною Україною стали 2012-2013 СЂРѕРєРё, коли відбувався РѕР±РјС–РЅ РјС–Р¶ студентами. РЈ той час була зацікавленість життям РЅР° теренах Львівщини, цікавило, чи справді ті «Р·Р°РєРѕРЅСЃРµСЂРІРѕРІР°РЅС–» стереотипи відповідають дійсності. РќР° той момент СЏ їхала РґРѕ Дрогобича tabularasa (лат. «С‡РёСЃС‚Р° дошка» - авт.), їхала Р· певним острахом. Проте, СЏРє виявилося, Сѓ нас багато спільного! Р† немає значення, РґРµ РјРё живемо, адже маємо ті Р¶ цінності. РўРѕР¶, РґСЂСѓРіРёРј етапом можна виділити те, що «Р·Р°С…С–РґРЅСЏРєРё» - добродушні, відкриті люди.
Третій етап РїРѕРІ'язаний Р· Майданом. Для мене РЅР° той момент Майдан здавався бастіоном авангардного СЂСѓС…Сѓ С– люди там були схожі РЅР° фанатиків. Проте Р·РіРѕРґРѕРј стало зрозуміло, що львів'СЏРЅРё – це люди Р· майбутнім Сѓ руках.
Четвертий етап – етап початку Р±РѕР№РѕРІРёС… РґС–Р№, РІС–Р№РЅР°. Саме тоді СЏ відкрила Сѓ СЃРѕР±С– аспект поваги РґРѕ жителів Західної України, СЏРєС– без остраху поповнювали лави української армії. РўРѕРґС– Р¶ Р·’явилося С– відчуття СЃРѕСЂРѕРјСѓ Р·Р° Луганщину…
РќСѓ, С– Рї’ятий етап – це вже безпосередньо конференція та пошук РЅРѕРІРѕРіРѕ ставлення, більшої духовності та морально-етичних характеристик. Тепер СЏ можу Р· впевненістю сказати, що Дрогобич – місто людей Р· посмішкою РЅР° обличчі. Так, РІРѕРЅРё проявляють цікавість, але РЅРµ тому, що луганці СЏРєС–СЃСЊ інші, Р° тому, що хочуть допомогти. РўСѓС‚ Сѓ мене Р·'явилося відчуття С– СЂРѕР·СѓРјС–РЅРЅСЏ того, що СЏ РЅРµ РѕРґРЅР°. Наче відкрилося РЅРѕРІРµ дихання, СЏ зрозуміла чого СЏ хочу, що СЏ втратила С–, що здобула. Р† це стало початком РЅРѕРІРѕРіРѕ етапу Сѓ РјРѕС—Р№ науковій діяльності.
- А яке ставлення було до Майдану? Чи проводили Ви просвітницьку роботу серед студентів Луганського національного університету ім. Т. Шевченка?
- Ставлення РґРѕ Майдану Сѓ процесі розвитку РїРѕРґС–Р№ РґРѕРєРѕСЂС–РЅРЅРѕ змінило СЃРІС–Р№ вектор. Спочатку було нерозуміння через інформаційний вакуум. Зіграла СЃРІРѕСЋ роль Р№ асоціація Р· 2004 СЂРѕРєРѕРј та Помаранчевою революцією. Переломним моментом стало побиття студентів. РўРѕРґС– РјРё зрозуміли – мовчати далі неможливо. Безпосередньо СЏ просвітницьку чи політичну діяльність РЅРµ організовувала, але РЅР° СЂСЏРґСѓ Р· іншими студентами брала участь РІ ініційованих ректоратом СЂРѕР·’яснювальних роботах, мітингах Р·Р° РјРёСЂ С– повернення РґРѕ європейського вектору розвитку України.
- З моменту початку бойових дій все докорінно змінилося. Як сприйняли це безпосередньо Ви та Ваші знайомі?
- Для мене спочатку СѓСЃРµ було чимось відстороненим, адже СЏ СЏРє історик, намагалася критично аналізувати ситуацію. Р’С–Р№РЅР° Р¶ розставила РІСЃС– акценти. Насправді ця штучно нав’язана політика вже доволі набридла. Рђ ведення Р±РѕР№РѕРІРёС… РґС–Р№, СЏРє явище буденне, призвело РґРѕ звикання.
- Чи можливий сценарій повстання людей Луганщини проти їхнього окупованого становища?
- РќС–. Справа Сѓ тому, що більшість спочатку РЅРµ вірила Сѓ початок РІС–Р№РЅРё. Тепер же Р·Р° внутрішніми настроями можна змалювати таку картину: 40% підтримують Україну, 45% - Р· прорадянським баченням, Р° інші- аполітичні. РўР° Р№ взагалі, люди РЅРµ бажають відкрито висловлювати СЃРІРѕСЋ підтримку України, Р±Рѕ кожного РґРЅСЏ ситуація змінюється С– С” дуже багато РґРѕРЅРѕСЃС–РІ. Населення Р¶ потребує психологічної РґРѕРїРѕРјРѕРіРё задля політичної та державницької ідентифікації. Позитивно впливає ініціатива голови Луганської облдержадміністрації Геннадія Москаля. РћСЃСЊ уже тричі завдяки автобусам «РґСЂСѓР¶Р±Рё» луганські діти їздили РЅР° Західну Україну. Це найкращий СЃРїРѕСЃС–Р± впливати РЅР° формування проукраїнської ідентифікації С– відчуття того, що РЅРµ покинутий наодинці Р· Р±С–РґРѕСЋ, адже діти Р·С– щирістю розповідають батькам РїСЂРѕ СЃРІРѕС— візити С– тут РѕСЃРЅРѕРІРЅР° ставка РЅР° позитив.
- Які Ваші прогнози на подальший розвиток ситуації?
- На мою думку, відбудеться замороження конфлікту зі створенням буферної зони. Це може змінитися на користь тієї чи іншої сторони через 20-25 років, якщо не буде силового вирішення.
Мяло Оленаджерело: автор