Проректор ДДПУ обмежив доступ до стадіону і містянам, і вихованцям спортклубів

Семимильними кроками, тупцяючи на одному місці, ми йдемо в Європу.

Тупцяння спостерігаємо усюди. В спорті в тому числі.

Як повідомив під час останнього пленарного засідання чергової сесії Дрогобицької міськради депутат Роберт Хомин, парадоксальна ситуація склалась у Дрогобичі. Річ у тому, що свого часу стадіон «Каменяр» рішенням сесії міськради було передано в користування-на утримання Дрогобицькому педуніверситету - з умовою, що доступ до стадіону матимуть і пересічні мешканці міста, які хочуть займатися спортом, і особливо діти спортшкіл, спортклубів.

Але… Як зазначили депутати, Микола Лук’янченко – на нинішній день уже проректор ДДПУ з науково-педагогічної роботи та стратегії соціально-економічного розвитку, мотивуючи це ремонтними роботами, обмежив доступ до стадіону і містянам, і вихованцям спортклубів.

Як наголосили депутати, якщо до наступної сесії 31 березня питання не буде вирішено – вони вживатимуть радикальних кроків, впритул до того, що заберуть стадіон назад. Бо це не є чиясь приватна власність, а власність усієї громади Дрогобича.

Чи не найбільше постраждав від такої «діяльності» університету в лиці певних осіб футбольний клуб «Дрогобич», у якому тренується 120 дітей семи вікових груп. З грудня минулого року доступу до тренувального поля у дітей нема, тренувальні графіки порушено, процес стоїть. Сказати, що батьки вихованців обурені такою «благоустрійною» діяльністю університету – це не сказати нічого. Абсолютно задоволені футбольним клубом, його керівництвом, тренувальним процесом та досягненнями своїх дітей, вони не розуміють як можна ставити палки в колесам дітям та футбольному клубу, як можна заборонити дітям тренуватися на футбольному полі, яке належить громаді.

«У мене три сина. Двох із них 2 роки тому я записав у футбольний клуб «Дрогобич». Весь цей час діти нормально займалися. Вони були застраховані, ми справно сплачували батьківські внески та спостерігали за їх спортивним ростом. Але впродовж останніх місяців сталось так, що доступ дітям до поля повністю обмежено. Чому так? Кажуть, через якісь міжусобиці. Мене, як корінного дрогобичанина, не цікавлять міжусобиці та чиїсь амбіції. Я знаю, що згідно з рішенням сесії Дрогобицької міської ради, діти повинні мати безперешкодний доступ до стадіону. Мене та інших батьків, діти яких тренуються в цьому спортклубі, повністю влаштовує клуб, керівник, тренери, ми хочемо і вимагаємо, щоб наших дітей тренували саме вони. Коли я вивчав ту ситуацію, то в університеті  почув: вашим дітям ніхто доступу не обмежує, просто тренувати їх будуть інші тренери. Як? Хто має мені вказувати які тренери чи які футбольні клуби тренуватимуть моїх дітей? Я сам вправі вирішувати це питання. Нам не треба «Карпати» чи якийсь інший клуб. Нас влаштовує ФК «Дрогобич», і ми вимагаємо щоб було дотримане рішення сесії міськради та забезпечено доступ дітей з їх тренерами на футбольне поле», - наголосив Ярослав Дуплика, голова батьківського комітету вихованців ФК «Дрогобич»

…Офіс ФК «Дрогобич» знаходиться в центрі міста Котермака. Маленька кімната повністю завішана грамотами та заставлена кубками. Усе це – досягнення вихованців клубу та фахових тренерів за три роки роботи. Клуб має стратегічний план розвитку. Зокрема – відкриття спецкласів у школах та училищах, відкриття футбольної академії на Дрогобиччині, співпраця з футбольними Академіями та професійними клубами України, Європи, та ін…. Ці наміри підкріплені реальними досягненнями. Вихованці спортклубу повністю забезпечені ігровою та тренувальною формою, інвентарем, їздять на змагання, здобувають призові місця, розвиваються. Усе – завдяки спонсорам, батькам, керівництву ФК. Чотири команди ФК грають у вищій лізі області. Усі діти, які тренуються в ФК «Дрогобич», двічі на рік проходять медогляд та отримують допуск до занять. Усі – застраховані. Тренери – не аматори, а справжні профі, з відповідною освітою. Кожне заняття має свій план, розклад, все чітко, «по поличках». Але комусь такий незалежний спортклуб, видно, дуже заважає. Хтось хоче вирішувати яким спортклубам на Дрогобиччині бути, а яким – ні.

Скажете – парадокс? Так, парадокс, який має місце просто у нас «під носом»

То чому так сталося, що перспективному футбольному клубу не дають змоги просто нормально розвиватися, забирати дітей з вулиці та долучати їх до занять спортом? Кому заважає здорова конкуренція? Кому шкодить клуб, який не просить жодної копійки бюджетних коштів, а своїми силами намагається відродити футбольну славу Дрогобиччини? Кого мають намір запросити на стадіон і хто, замість батьків та принципів здорової конкуренції, вирішує кому з спортклубів тут бути, а кому ні?

«ДрогМедіа» володіє інформацією про те,  скільки коштів, ресурсів було вкладено клубом в цей ж таки стадіон, доступ до якого їм тепер повністю унеможливлено. Також володіємо інформацією про те, які відомі, і головне не заплямовані в Україні люди висловлюють свою підтримку спортклубу та його засновнику і керівнику Володимиру Когуту.

Знаємо також, що вже тепер шляхом підкилимих домовленостей готується грунт, згідно з яким є намір одним ФК надавати преференції, а інших просто «виживати».

Якщо ситуацію не вдасться вирішити мирним шляхом та в ДДПУ не забезпечать доступ вихованцям ФК «Дрогобич» до спортивного поля – розпочнеться повноцінна інформаційна війна. Бо діти не винні, що у когось десь загострились хворобливі амбіції.

Ця публікація - це  дзвінок до примирення і порозуміння. Якщо, звісно, поміж нас немає своїх, галицьких "сепаратистів" та "вишиватників".

Марія Кульчицька (Репецька)