Дипфейк: як розпізнати, захиститись і навіть посміятися

П’ятниця, 29 березня 2024 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».

Popcorn brain

Таким терміном описують ефект, коли ми перемикаємо увагу з однієї справи на іншу. Наш мозок скаче, як попкорн на розпеченій сковороді, і не може сконцентруватися ні на чому. Ви ж це помічали, я знаю: нескінченні тексти, новини, лайки, дописи й коментарі у фейсбуці «вбивають» нашу здатність зосередитися. А ось і наукове підтвердження. Глорія Марк, професорка інформатики з Каліфорнійського університету в Ірвайні (місто у США), вирахувала, що середній час, упродовж якого щось на екрані утримує нашу увагу, перш ніж ми перемикаємося на щось інше, становить лише 47 секунд. У 2012 році це було 75 секунд. У 2004 році — 2,5 хвилини. Уявіть, дві з половиною хвилини ми могли читати щось, не відволікаючись. Ох, були часи. Я вирішила порахувати, і виходить, що у 1984 році ми «вміли» читати лонгриди.

Мої колеги з «Детектора медіа» пишуть переважно лонгриди — обсяжні, ґрунтовні аналітичні матеріали, які потребують залученості мозку, змушують його працювати. А він ледачий, не любить цього, і буває, що довгі тексти ми не дочитуємо. Я пошукала, як давати своєму мозку періодично відлипати від екранів гаджетів, клікбейтних заголовків, фейкового контенту та вчити його знову сповільнюватися. Що знайшла: можна готувати або збирати з дитиною лего, пазли, читати книжку, в'язати можна. Ви знали, що англійці в потягах плетуть? Більшість, звичайно, у ноутбуках або телефонах, але минулого тижня в електричці я спостерігала за хлопцем, який в’язав шкарпетку в кольорах веселки. Ми із сином купили чорно-білий пазл на тисячу деталей і вечорами помалу його збираємо. З чорно-білим погарячкували, а в усьому решта — раджу, бо можна пізнати справжній диджитал-детокс, просто сидячи й дивлячись на розкидані пазли. А ще можна розібратися, як створюються дипфейки, вивчити технологію і більше не потрапляти на цей гачок російської пропаганди. 

Мій колега, експерт із протидії дезінформації Вадим Міський цього тижня в ефірі марафону «Єдині новини» показав, чи складно згенерувати дипфейкове відео, в якому російський диктатор нібито оголошує про виведення військ з України. Спойлер — нескладно. Зовсім.

І залишу одразу посилання на новий випуск «Локшину замовляли?», де Вадим Міський  розповідає  про зміну риторики російських пропагандистів щодо війни Росії з НАТО після заяви Макрона про можливу відправку західного контингенту до України.  

Про фейки, теракт у Росії та двійників Путіна учасникам Kyiv Stratcom Forum 2024 розповів і Кирило Буданов. Його присутність стала несподіванкою для частини учасників заходу, але розмова вийшла цікавою. «Детектор медіа» публікує розшифровку розмови майже без змін: «Торік вчергове повідомили, що мене вбили. З’явилося моє фото з послом Японії. І вони його «розібрали», поширили в інтернеті з приписками, мовляв, тут у мене такий нахил, а тут нема тіні… У них дві версії були. Перша — він ледве живий, у нього корсет стоїть, його просто як мумію тримають, ну і посол там підтримує, щоб не впав. А другий був варіант, що я взагалі голограма. Це вже серйозніше (сміється)», — так очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України відреагував на запитання про найабсурдніший фейк про нього, з якого любить посміятися. 

Російський агітпроп у світі та Україні

Мої колеги Леся Бідочко та Олександр С’єдін проаналізували, чи Путін насправді готовий обговорювати щось, окрім плану капітуляції України, та оцінили маніпуляції Москви щодо різних сценаріїв мирних планів.  А от Андрій Пилипенко розібрав питання, як Кремль використовує тероризм у своїх цілях: «Майже за добу після теракту у “Крокус Сіті Холі” в Москві Володимир Путін виступив по телебаченню зі зверненням до росіян. Під час короткої промови він сім разів використав слово “терористи” або його похідні. Риторично пов’язавши загибель майже 140 осіб з Україною та назвавши цю подію “не просто цинічно спланованим терактом, але організованим масовим убивством мирних, беззахисних людей”, Путін повернувся до теми, в якій він почуває себе дуже комфортно — боротьби з тероризмом». Цього разу тактики російської пропаганди викриваємо в тексті «Свої та чужі».  Ось яке прев’ю після опрацювання цього тексту залишив у себе на фейсбук-сторінці наш редактор Євген Бриж: «Редагував і думав про те, що пробувати впроваджувати контрольований хаос і співпрацювати з одними негідниками на противагу іншим може багато хто, але не кожному вдається залишатися над бійкою та не прикликати агресії негідників на себе». 

Податкова vs Інтернет-провайдери 

Податкова вважає, що всі постачальники послуг електронних комунікацій мають працювати на загальній системі оподаткування. Натомість регулятор вважає, що це не так. Наталія Данькова дізналась і пояснила, у чому проблема, звідки вона виникла і  чим загрожує скасування спрощеної системи оподаткування для провайдерів інтернету.

Вчимося долати бар’єри

Ведучий — ветеран російсько-української війни Олександр Терен разом із зірковими гостями в тревел-шоу «Відвал ніг, або All інклюзив» протестував на інклюзивність Вінницю, Львів, Буковель іпідсвітив тамтешні проблеми, пов’язані з безбар’єрністю.  А вже на початку четвертого випуску, присвяченого Києву, розповідає глядачам, що ж змінилося в цих містах після виходу його шоу. Перші успіхи є, але чи безбар’єрний Київ? Спойлер — ні.

Наразі це все.

Дякую, що дочитали цього листа до кінця.

А більше текстів наших авторів і в різних форматах ви можете читати у  фейсбуці, інстаграмі, телеграмі,  вотсапі та на сайті «Детектор медіа».  Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.